🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- Чи справді високий урожай завжди означає низьку якість винограду
- Що таке навантаження куща і чому воно головний фактор і кількості, і якості
- Що відбувається з цукром, приростом і листковою поверхнею при перевантаженні
- Як лоза сама «підказує» виноградарю свій оптимум через саморегулювання
📖 Словничок
- Навантаження це кількість вічок (або пагонів чи грон), залишених на кущі після обрізки
- Оптимальне навантаження це межа, до якої врожай зростає без помітного зниження якості
- Перевантаження це навантаження вище оптимуму, що знижує якість і темп приросту врожаю
- Антагонізм врожай і якість це старий погляд, за яким більший урожай нібито завжди знижує якість
- Цукристість це вміст цукру в ягодах, головний показник якості врожаю
- Нормування врожаю це коригування навантаження обламуванням пагонів і проріджуванням грон
- Саморегулювання це здатність лози обмежувати ріст і якість у відповідь на перевантаження
Понад століття виноградарів учили, що врожай і якість несумісні: хочеш солодкий виноград, обмежуй урожай. Дослідження останніх десятиліть показали, що це правда лише почасти. Ключ до розуміння в одному понятті, а саме в навантаженні куща.
Старий антагонізм і що виявилося насправді
Погляд про антагонізм між величиною й якістю врожаю найяскравіше сформулював Фоекс ще 1904 року: чим сильніший ріст і вищий урожай, тим нижча якість. Саме тому радили обмежувати кущ короткою обрізкою на сучки заміщення. Але дослідження Стоєва та інших дали інший висновок: до певної межі, оптимальної для сорту й агротехніки, урожай можна збільшувати без помітного падіння цукристості.
Що робить перевантаження
Коли навантаження переходить оптимум, урожай росте вже непропорційно, відстаючи від темпу навантаження на 30 – 50 відсотків. Дауд на сорті Мерло встановив оптимум 36 – 42 вічка на кущ: вище цього відсоток розвинутих вічок і коефіцієнт плодоносності падають, а цукристість знижується на 2 – 3 відсотки. Водночас зменшуються довжина пагонів, розмір листків і листкова поверхня на один пагін.
Особливо чутлива до навантаження цукристість. Одні сорти різко втрачають цукор при перевантаженні, інші тримаються стійко:
Гимза, Дімят, Тамянка, Шасла, Болгар та інші. Із підвищенням навантаження цукристість помітно падає, а в столового Болгара ще й дрібнішають ягоди й гіршає забарвлення.
Піно чорний, Каберне Совіньйон та інші. Витримують високі навантаження без помітного зниження цукристості ягід.
Навантаження керує і приростом, і листям
Навантаження впливає не лише на врожай, а й на вегетативну частину куща. З його підвищенням загальний приріст пагонів і особливо їхня індивідуальна довжина зменшуються. Кількість листків на кущі зростає, але площа кожного листка меншає, і листкова поверхня в перерахунку на одне вічко різко падає:
Листкова поверхня на одне вічко за навантаженням, сорт Гимза (см²)
Що більше вічок, то менше листкової площі припадає на кожне з них. Занадто мала листкова поверхня вже не здатна нагодувати грона й накопичити цукор.
Криві приросту й урожаю з підвищенням навантаження перетинаються, і саме зона їх перетину визначає оптимальне навантаження для даної системи ведення куща. Тому питання оптимуму можна оцінювати і з боку оптимальної листкової поверхні.
⚡ Цікавий факт
Лоза вміє саморегулюватися. Зниження плодоносності, маси грон, приросту й листкової поверхні при перевантаженні Стоєв розглядав як прояв саморегулювання: обмежуючи власні функції, кущ повертає розвиток до нормальних пропорцій. По суті, реагуючи на непосильне навантаження падінням росту й якості, виноградна рослина ніби сама підказує виноградарю відновити рівновагу.
📌 Підсумок уроку
Старий погляд про жорсткий антагонізм врожаю і якості справджується лише за межами оптимуму: до певної межі врожай можна нарощувати без падіння цукристості (у Болгарії перехід на довгу обрізку дав плюс 65 – 70 відсотків урожаю без втрати цукру). Головний керівний фактор це навантаження куща. Перевантаження дає непропорційний приріст урожаю (відставання на 30 – 50 відсотків), знижує цукристість, коефіцієнт плодоносності, масу грон, приріст пагонів і листкову поверхню на вічко. Сорти реагують по-різному: Гимза, Дімят, Болгар чутливі, Піно й Каберне стійкі. Точка перетину кривих приросту й урожаю визначає оптимум, а саморегулювання лози допомагає його відчути.
🤔 Подумай
- Чому твердження «щоб виноград був солодким, урожай завжди треба тримати мінімальним» не зовсім правильне?
- Два сорти дали однакове перевантаження, але цукристість впала лише в одного. Про що це говорить виноградарю на майбутнє?
Прочитати відповідь
Кущ перевантажено. Понад оптимум урожай росте непропорційно (відстає на 30 – 50 відсотків), а якість падає, і Болгар до цього особливо чутливий: дрібнішають ягоди, гіршає забарвлення й цукристість. Листкової поверхні на кожне вічко тепер замало, щоб налити й засолодити всі грона. Це прояв саморегулювання: лоза сама обмежує себе. Що робити: повернутися до оптимального навантаження для цього сорту й умов, а поточний перебір послабити нормуванням врожаю, тобто обламати зайві пагони й проредити частину грон, щоб решта визріла нормально.
