🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- Чому нижні й верхні вічка на одному пагоні дають зовсім різний урожай
- Як по довжині стрілки змінюються коефіцієнт плодоносності й середня маса грона
- Де на пагоні зона найурожайніших вічок і чому вона саме там
- Який головний висновок з цього випливає для вибору довжини обрізки
📖 Словничок
- Коефіцієнт плодоносності це відношення кількості суцвіть до кількості розвинутих пагонів на кущі
- Відсоток плодоносних пагонів це частка пагонів, що несуть хоча б одне гроно
- Показник плодоносності це відсоток плодоносних пагонів, помножений на коефіцієнт плодоносності
- Середня маса грона це середня вага одного грона, що змінюється по довжині пагона
- Врожайність вічка це врожай пагона, що виріс із певного вічка на стрілці
- Метамерна мінливість це закономірна зміна показника від вузла до вузла по довжині пагона
- Акропетальне підвищення це зростання показника знизу вгору, від основи до верхівки
- Кільцювання це прийом, що знімає базипетальне пригнічення й підвищує розвиток нижніх вічок
Здавалося б, усі вічка на одній лозі рівноцінні. Насправді від того, на якому вузлі виросло вічко, залежить, скільки й якого врожаю воно дасть. Саме ця закономірність, а не звичка чи традиція, і визначає, наскільки довгою має бути обрізка.
Коефіцієнт плодоносності росте до середини стрілки
Численні дослідження показали: врожайність вічок по довжині стрілки неоднакова. Коефіцієнт плодоносності підвищується акропетально, від основи до середніх і вище середніх зон, а потім знижується. Таку закономірну зміну показника від вузла до вузла по довжині пагона називають метамерною мінливістю: вона діє не лише для плодоносності, а й для товщини пагона, визрівання лози та інших ознак. Пік припадає на сектор 7 – 9 і 10 – 12-го вузлів. Цікаво, що на сучках заміщення коефіцієнт плодоносності зазвичай вищий, ніж на перших 1 – 3 вічках від основи стрілки.
Здатність закладати повноцінні суцвіття саме в середніх зонах пагона це біологічна закономірність, генетично обумовлена і вироблена в процесі еволюції виду Vitis vinifera. У нижніх вічках суцвіть закладається менше, тому й відсоток плодоносних пагонів знизу вгору зростає в суворій математичній послідовності: від основи до секторів 4 – 6, 7 – 9 і 10 – 12-го вузлів. Через це показник плодоносності (добуток відсотка плодоносних пагонів на коефіцієнт) виходить помітно вищим за сам коефіцієнт, а максимум обох знову припадає на сектор 7 – 12-го вузлів.
Середня маса грона теж більша вгорі
Разом із плодоносністю знизу вгору зростає й середня маса грона. У сорту Болгар це видно особливо наочно:
Середня маса грона по секторах пагона, сорт Болгар (г)
У верхньому секторі грона майже вдвічі важчі, ніж біля основи пагона. Оптимум для більшості сортів припадає на зону 9 – 12-го вузла.
Врожайність вічка: різниця в рази
Коли знизу вгору одночасно зростають відсоток розвинутих вічок, відсоток плодоносних пагонів, коефіцієнт і показник плодоносності та середня маса грона, підсумкова врожайність вічка в різних зонах відрізняється не на відсотки, а в рази:
Урожай з одного пагона за зоною вічка, сорт Гимза (г)
Пагін із середньої зони дав у дев’ять разів більший урожай, ніж пагін біля основи. Врожайність підвищується до 10 – 12-го вузла, після чого спадає.
Так само поводяться й інші сорти: у Дімята пагін 1-го вузла дав 267 г, а 10-го вузла вже 522 г. За врожайністю пагони на сучках заміщення відповідають лише пагонам десь на 3 – 4-му вузлі стрілки.
⚡ Цікавий факт
Нижні вічка можна «розбудити» кільцюванням. Pouget і Kasteran застосували кільцювання біля основи торішнього пагона й підняли відсоток розвинутих вічок з 65,8 до 80 – 92 відсотків. Виявилося, що є базипетальне пригнічення нижніх вічок верхніми, а кільце стає для нього барʼєром. Тобто слабкість нижніх вічок частково не вроджена, а нав’язана «сусідами» згори.
Головний висновок для обрізки
Якщо обрізати кущ лише на короткі сучки заміщення, ми зрізаємо саме ті потенційно найурожайніші вічка середньої зони, і врожай куща різко падає. Тому, щоб отримати високий урожай, при обрізці треба лишати плодові стрілки. Їхня довжина неоднакова для різних сортів і залежить від умов вирощування й формування. Лише у дуже врожайних сортів або там, де повноцінні суцвіття закладаються навіть у низьких бруньках, можна обмежитися сучками заміщення.
📌 Підсумок уроку
Вічка по довжині стрілки нерівноцінні: коефіцієнт плодоносності, відсоток плодоносних пагонів, показник плодоносності й середня маса грона зростають знизу вгору й досягають максимуму в секторі 7 – 12-го вузлів. Через це врожайність вічка в середній зоні в рази вища, ніж біля основи (у Гимзи 631 проти 70 г). Це біологічна закономірність виду Vitis vinifera, а слабкість нижніх вічок частково спричинена базипетальним пригніченням, яке знімається кільцюванням. Практичний висновок: коротка обрізка на сучки заміщення зрізає найурожайніші вічка, тому для високого врожаю треба лишати плодові стрілки, а їхня довжина залежить від сорту й умов.
🤔 Подумай
- Два виноградарі мають один сорт. Один обрізає лише на сучки заміщення, другий лишає стрілки на 8 – 10 вічок. Чому в них буде помітно різний урожай навіть за однакового догляду?
- Чому пагони, що виросли на сучках заміщення, за врожайністю прирівнюють до пагонів лише 3 – 4-го вузла стрілки, а не до середньої зони?
Виноградар щороку обрізає врожайний сорт коротко, на два вічка, бо «так акуратніше». Урожай при цьому невеликий, і він дивується чому. Поясни причину й порадь, що змінити.
Прочитати відповідь
Коротка обрізка на два вічка лишає лише нижні вічка стрілки, а вони найменш плодючі: і коефіцієнт плодоносності, і середня маса грона тут найнижчі. Найурожайніші вічка середньої зони (7 – 12-й вузол), які могли б дати в рази більший урожай, він щороку зрізає. Порада: перейти на довшу обрізку з плодовими стрілками (наприклад, за принципом Гюйо), лишаючи стрілку такої довжини, щоб у неї потрапляла врожайна середня зона. Конкретну довжину варто підібрати під сорт і умови ділянки.
