🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- Коли протягом зими морозостійкість куща найвища й коли найнижча
- Які пороги морозу витримують вічка й коли гинуть частини куща
- Чому важлива не лише температура, а й тривалість морозу
- Які органи куща найстійкіші, а які найвразливіші
- Чому укриті землею кущі часто страждають дужче за відкриті
📖 Словничок
- Динаміка морозостійкості це зміна стійкості куща протягом зими
- Пік морозостійкості це найвища стійкість, що припадає на найморозніші місяці (січень і лютий)
- Тривалість впливу морозу це важливий фактор пошкодження, а не лише сама температура
- Серцевина і діафрагма вузла це тканини пагона, що пошкоджуються морозом першими
- Камбій це найморозостійкіша тканина куща в стані спокою
- Критична температура коріння це температура, за якої гине коріння (у європейських сортів −5, −6°)
Ми вже знаємо, що морозостійкість напрацьовується поступово. Тепер подивимось, як вона змінюється протягом зими, які пороги морозу витримує кущ і чому різні його органи гинуть за різних температур.
Стійкість росте до середини зими й падає до весни
Протягом зими стійкість зазнає великих коливань. Восени вона зростає, досягає піка у найморозніші місяці (січень і лютий), а до весни помітно, часто дуже сильно, спадає. Особливо швидко втрачають загартованість кущі під земляним укриттям: у другій половині зими вони стають чутливими навіть до слабких морозів. Тому найнебезпечніший період це не глибока зима, а її кінець і рання весна.
Динаміка морозостійкості наочно: приклад чотирьох сортів
Динаміка морозостійкості добре видно на класичному досліді Кондо, де живці різних сортів раз на кілька тижнів проморожували в камері й рахували відсоток загиблих вічок. Порівняй три сорти винограду вида vinifera (нестійкий Хусайне, більш стійкі Ркацелі й Каберне Совіньон) і дуже морозостійкий Амурський виноград.
Скільки вічок гине при промороженні, залежно від дати відбору
Що коротша смуга, то менше загиблих вічок, то вища стійкість.
Кінець листопада, мороз −18°
100%
41%
34%
17%
Середина січня, мороз −21° (пік зими)
85%
27%
12%
0%
На початку осені сорти майже не різняться. Але чим ближче до піка зими, тим виразніші відмінності: у січні нестійкий Хусайне майже весь гине навіть при легшому морозі, а Амурський не втрачає нічого. У березні стійкість знову різко падає, бо кущ виходить зі спокою.
Пороги морозу для вічок і куща
У розпал зими загартовані вічка стійких сортів витримують −20, −22° і нижче. Але зі зниженням температури пошкодження наростають лавиноподібно:
Пороги морозу для загартованих кущів (умови Болгарії)
гине 30 – 50% вічок
−23 до −24°
гинуть усі вічка
понад −24°
гинуть частини куща
При морозі понад −24° можуть загинути не лише вічка, а й однорічні та багаторічні частини куща. Важливо, що вирішує не тільки сама температура, а й тривалість її дії: наприклад, вічка морозостійкого сорту Мискет червоний гинуть лише після −22°, витриманих протягом 22 – 24 годин. Тобто короткий сильний мороз і той самий мороз, що тримається добу, це зовсім різна небезпека.
Однакова температура, різні втрати: важить і сорт, і тривалість
Дослід Стоєва в холодильнику показав, наскільки по-різному реагують сорти на однаковий мороз, витриманий цілу добу (24 години). При −15° більшість добре загартованих сортів майже не страждає, а от при −20° розрив між ними стає величезним.
| Сорт | Загибель вічок при −15° (доба) | Загибель вічок при −20° (доба) |
| Рислінг рейнський | 0% | 6 – 8% |
| Каберне Совіньон | 5 – 6% | 38 – 42% |
| Мискет червоний | 0% | 40 – 53% |
| Болгар | 38 – 39% | 66 – 74% |
| Тамянка, Султанша | 9 – 13% | 100% |
Різниця між Рислінгом і нестійкими Тамянкою чи Султаншею при −20° сягає майже 100 пунктів: той самий мороз для одного сорту майже нешкідливий, а для іншого це повна загибель вічок.
У природі це підтверджується: коли 1956 року в Болгарії температура впала до −24°, центральні вічка Рислінга загинули на 66,9%, Мискет червоний на 75,8%, а в нестійких Тамянки, Болгара й Жемчуг Саба гинули геть усі вічка (100%).
Різні органи стійкі по-різному
Морозостійкість тканин неоднакова. Найстійкіший у холодну пору камбій, але щойно поновлюється ростова активність, він втрачає стійкість і легко пошкоджується пізніми морозами. Деревина стійкіша за кору. А от у визрілому пагоні першими страждають серцевина й діафрагма вузлів. Найвразливіше ж коріння: воно значно менш стійке за надземну частину, бо не проходить повноцінного загартовування в теплішому ґрунті.
Морозостійкість органів куща, від найстійкішого до найвразливішого
Коріння європейських сортів гине вже при −5, −6°, тоді як коріння американських витримує близько −10°. Саме тому корінь потребує захисту ґрунтом найбільше.
⚡ Цікавий факт
Підземна частина куща холодніша не завжди на користь. Хоча ґрунт узимку тепліший за повітря, коріння в ньому не проходить справжнього загартовування, тому лишається найслабшою ланкою. Ось чому для укривних культур і на підщепах так важливо підбирати морозостійке коріння: американські види з критичною температурою близько −10° рятують кущ там, де європейське коріння з порогом −5, −6° уже загинуло б.
Укриті землею кущі: захист, що може обернутися шкодою
Здавалося б, кущ під шаром землі захищений найкраще. Насправді ж укриті кущі часто виходять із зими слабшими за відкриті, і на це є фізіологічна причина.
До укриття кущ не встигає пройти другу фазу загартовування. А під вологим земляним укриттям порушується обмін: слабше йде гідроліз крохмалю, посилюється дихання тканин, витрачаються цукри (захисні речовини), а обводненість пагонів зростає. Через це загартованість втрачається, і навіть слабкий мороз близько −10° під укриттям здатний завдати великих пошкоджень у малосніжну зиму. До того ж вічка укритих кущів раніше виходять зі стану спокою, тому наприкінці зими їхня стійкість падає особливо різко.
Який мороз витримують кущі напровесні, залежно від способу зимівлі
Що довша смуга, то нижчий мороз кущ переносить без великих втрат.
−10, −12°
близько −10°
Відкопані наприкінці лютого чи в березні кущі при морозі −15, −17° можуть втратити від 50 до 80% вічок, а −10, −11° у середині березня для них уже велика небезпека.
Ще одна прихована загроза укритих кущів це некрози рукавів (сухорукавність). Під старою кіркою ослабленого морозом рукава утворюються темно-бурі плями відмерлого лубу, а у важких випадках суцільне кільце мертвих тканин, що перекриває живлення. Доля рукава залежить від камбію: якщо камбіальна тканина загинула, регенерація неможлива й рукав всихає; якщо ж камбій живий хоча б частково, при догляді він відкладає нові шари лубу й деревини і рукав відновлюється, хоча його стійкість до наступних морозів уже слабша.
📌 Підсумок уроку
Морозостійкість куща змінюється протягом зими: зростає восени, досягає піка в січні та лютому й падає до весни, причому укриті землею кущі втрачають загартованість швидше, тому кінець зими найнебезпечніший. Динаміка морозостійкості добре видно на досліді Кондо: на початку осені сорти майже не різняться, а до піка зими розрив величезний (у січні при −21° Хусайне втрачає 85% вічок, а Амурський виноград майже нічого). Загартовані вічка стійких сортів витримують −20, −22°, при −18 до −21° гине 30 – 50% вічок, при −23, −24° усі вічка, а понад −24° гинуть однорічні й багаторічні частини. Вирішує ще й тривалість морозу: за добу шкода значно більша. Органи стійкі по-різному: найстійкіший камбій у спокої, далі деревина й кора, першими у пагоні страждають серцевина й діафрагма вузлів, а найвразливіше коріння (європейське гине при −5, −6°, американське витримує близько −10°). Укриті кущі часто слабші за відкриті й схильні до некрозів рукавів.
🤔 Подумай
- Чому кінець зими та рання весна небезпечніші для куща, ніж найморозніші січень і лютий?
- Чому саме коріння, захищене ґрунтом, лишається найвразливішою частиною куща?
- Чому відкопаний з-під землі кущ гине від морозу −10°, який відкрито зимуючий сусід переносить майже без втрат?
Два однакові морози −23° трапилися в одному винограднику: один тривав годину вночі, другий протримався цілу добу. Виноградар очікує однакових втрат. Чи має він рацію?
Прочитати відповідь
Ні, втрати будуть різні. Пошкодження визначає не лише сама температура, а й тривалість її дії. Короткий нічний мороз −23° кущ може здебільшого пережити, тоді як той самий мороз, що тримається добу, завдасть куди більшої шкоди: приклад Мискет червоного показує, що вічка гинуть саме після −22°, витриманих протягом 22 – 24 годин. Той самий ефект видно в таблиці Стоєва: за добу при −20° навіть Каберне Совіньон втрачає до 42% вічок, тоді як при −15° тієї ж тривалості майже не страждає. Тому при оцінці небезпеки морозу треба враховувати, скільки він триматиметься, а не лише мінімум на термометрі.
