🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- Чому осінні й весняні заморозки небезпечніші за глибокі зимові морози
- Чому кущі під земляним укриттям навесні страждають сильніше за відкриті
- Що таке випрівання і чому виноград майже ніколи від нього не гине
- Як кущ відновлюється після вимерзання завдяки замісним ниркам і пасинкам
📖 Словничок
- Осінні заморозки це ранні морози (жовтень, близько −6, −7°), небезпечні до загартовування
- Весняні заморозки це морози після теплого періоду, небезпечні для зелених органів
- Замісні нирки це запасні нирки глазка, що проростають при загибелі головної
- Коефіцієнт регенерації це здатність сорту відновлювати плодоносні пагони із замісних нирок
- Випрівання це загибель під укриттям від вуглеводного виснаження, у винограду майже не буває
- Порослеві пагони це пагони з голови куща, якими відновлюють вимерзлу надземну частину
- Пасинки це бічні пагони, якими прискорено формують нову скелетну частину куща
Найбільшу шкоду виноградникам часто завдають не тріскучі січневі морози, а заморозки не в пору: восени до загартовування або навесні після теплих днів. А коли кущ усе ж постраждав, у нього є дивовижна здатність відновлюватися. Про це наш урок.
Осінні й весняні заморозки
Осінні заморозки небезпечні тому, що приходять, коли тканини ще не загартувалися. У першій половині жовтня мороз усього −6, −7° може серйозно пошкодити навіть добре визрілі кущі. Чим раніше й інтенсивніше заморозок, тим більша шкода. Оскільки запаси поживних речовин кущ накопичує вже в першій половині осені, укривати й обрізати варто раніше, ніж прийнято, щоб не потрапити під ранній мороз.
Весняні заморозки загрожують уже зеленим органам, що розвиваються, а часом і скелетним частинам, які до весни втратили загартованість. Тут вирішальну роль відіграють умови зимівлі.
Тому сорти з пізнім проростанням (наприклад, Мурведр) виявляються витривалішими до заморозків незалежно від зимової стійкості. І є практичний прийом: замісні нирки й резервні глазки з нерозпущеними вічками довго лишаються стійкими. Тому при осінній обрізці варто лишати трохи більше глазків за норму: навесні зайві не проростуть, а якщо заморозок поб’є основні вічка, резервні рушать у ріст і компенсують втрату.
Випрівання: більше міф, ніж причина
Серед виноградарів поширена думка, що вічка під вологим укриттям гинуть від випрівання. Насправді виноград майже ніколи не випріває. Туманов показав, що випрівання озимих під снігом це вуглеводне виснаження: тканини витрачають запаси на дихання, потім розпадаються білки, і ослаблену рослину вражає снігова цвіль. Але виноград, на відміну від озимих, має великі резерви поживних речовин, які зберігаються аж до весни.
⚡ Цікавий факт
Те, що виглядає як випрівання, зазвичай має іншу причину. Масова загибель вічок під земляним укриттям найчастіше спричинена не випріванням, а пошкодженням осінніми заморозками ще до укриття або зимовими морозами під надто тонким і неякісним шаром землі. Поширена думка, що досить кількох сантиметрів землі, шкідлива й помилкова: у малосніжні зими таке укриття погано захищає. Тобто винний не «пар під землею», а недбале або запізніле укриття.
Як кущ відновлюється
Виноград має потужну пристосувальну здатність до відновлення. Коли гине головне вічко, знімається його гальмівний вплив, і в ріст рушають замісні нирки того ж глазка, іноді кілька одразу (утворюючи двійники й трійники). Усі без винятку сорти здатні регенерувати плодоносні пагони із замісних нирок, хоч і з різною силою: коефіцієнт регенерації вищий у сортів з високою плодоносністю основних пагонів. Грона на замісних пагонах трохи менші, але за цукром і кислотами майже не відрізняються від звичайних.
Якщо ж вимерзла вся скелетна частина, кущ відновлюють з уцілілих у прикореневій зоні нирок на голові. Порослеві пагони прищипують, стимулюючи пасинки, і за один-два роки формують нову скелетну частину. Пасинки навіть мають переваги: вони приблизно на 3° морозостійкіші за основні пагони, у другій половині літа їхні листки фотосинтезують у 1,5 – 2,25 раза інтенсивніше, тож у районах з довгим сезоном пасинки дають повноцінний урожай уже в перший рік.
📌 Підсумок уроку
Найнебезпечніші не глибокі зимові морози, а заморозки не в пору. Осінні (жовтень, −6, −7°) б’ють по незагартованих тканинах, тож укривати треба раніше. Весняні загрожують зеленим органам, і кущі під земляним укриттям вразливіші за відкриті (після відкопування при −15, −17° втрачають 50 – 80 відсотків вічок), а сорти з пізнім проростанням витриваліші. Резервні глазки стійкі, тому корисно лишати більше глазків за норму. Випрівання у винограду майже не буває, бо він має великі резерви; те, що на нього списують, це насправді осінні заморозки до укриття або морози під тонким укриттям. Кущ відновлюється замісними нирками (усі сорти можуть, але по-різному), а при повному вимерзанні через порослеві пагони й пасинки, які на 3° морозостійкіші й дають урожай уже першого року.
🤔 Подумай
- Чому має сенс при осінній обрізці лишати більше глазків, ніж вимагає норма навантаження?
- Чому виноградар помиляється, коли списує загибель вічок під тонким земляним укриттям на випрівання?
Прочитати відповідь
Викорчовувати передчасно. Виноград має сильну здатність до відновлення: з уцілілих нирок на голові куща виростуть порослеві пагони, які прищипують, щоб стимулювати пасинки, і за один-два роки з них формують нову скелетну частину. Пасинки навіть кращі за деякими ознаками: вони приблизно на 3° морозостійкіші, а їхні листки в другій половині літа фотосинтезують у 1,5 – 2,25 раза інтенсивніше, тож у районі з довгим сезоном кущ може дати врожай на пасинках уже цього року. Зберегти живу кореневу систему й відновити крону куди швидше й дешевше, ніж закладати виноградник заново.
