🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- Що таке площа живлення і чому вона різна в різних кліматичних зонах
- Чому рідка посадка дає більше з куща, а густа – з гектара
- За що насправді конкурують кущі при загущенні: за корені чи за світло
- Чому відстань між кущами важить більше за ширину міжрядь
- Які відстані посадки радять для укривних районів і чим шкодить надмірне загущення
📖 Словничок
- Площа живлення це площа ґрунту, що припадає на один кущ
- Густота посадки це кількість кущів на гектар
- Урожай з куща і з гектара це два різні показники, що по-різному реагують на густоту
- Ширина міжрядь це відстань між сусідніми рядами кущів
- Відстань між кущами це проміжок між сусідніми кущами всередині одного ряду
- Навантаження це кількість залишених при обрізці вічок на кущ або на гектар
- Надземна конкуренція це головне суперництво кущів за світло через загущення листя
- Співвідношення міжряддя до відстані це рекомендована пропорція, зазвичай 1,5 – 1,75
- Старіння при загущенні це прискорене вікове виснаження кущів у надто густих рядах
Скільки місця дати одному кущу? Це питання виноградарі досліджують століттями, і відповіді різні. Розберемось, від чого залежить площа живлення в укривних районах і чому «густіше» й «рідше» дають різні результати.
Площа живлення залежить від клімату
Площа живлення впливає на кущ до кінця його життя й визначає ріст, урожай і якість. Її величина залежить насамперед від клімату:
Типова густота посадки за зонами (кущів на гектар)
Що нижча температура й вища вологість, то менша площа живлення. На бідних ґрунтах і крутих схилах садять густіше, ніж на багатих рівнинах.
Крім клімату, на густоту впливають сорт і техніка: столові й сильнорослі сорти садять рідше, а з приходом механізації ширина міжрядь стала диктуватися ще й габаритами машин. Дальмассо, однак, застеріг: компроміс з біологією рослини все одно потрібен.
Кущ проти гектара
Головний парадокс густоти: урожай з куща і урожай з гектара реагують по-різному. Рідко посаджені кущі ростуть сильніше, і врожай з куща вищий, а з гектара, навпаки, більший при густішій посадці. Подражанський показав: збільшення площі живлення з 1 до 6,25 м² на кущ приблизно вдвічі підняло врожай з куща, але в перерахунку на гектар знизило його в 2,5 – 3,5 раза. Схоже бачив і Зоткін на Аліготе: при міжряддях 2 м врожай виявився на 31,3 – 34% нижчим, ніж при міжряддях 1,5 м.
Тривалий час думали, що при загущенні кущі суперничають передусім під землею, за воду й поживні речовини. Дослідження показали інше: головна конкуренція надземна, за світло. Загущене листя затінює саме себе, і продуктивність листкової поверхні падає. Конкуренцію в зоні коренів легше послабити агротехнікою: поливом, добривами, обробітком ґрунту. Тому, обираючи густоту, думай насамперед про світло, а не про корені.
Відстань між кущами важить більше
Стоєв із Павловим поставили точний дослід на сорті Гимза (міжряддя 1,75 – 2,25 м, відстань між кущами 1,0 – 1,75 м, вирівняне навантаження). Головний результат: на врожай куща сильніше впливає збільшення відстані між кущами, ніж розширення міжрядь. Кожні додаткові 25 см між кущами піднімають урожай, найбільша прибавка при переході до 150 см; а ширина міжрядь додає врожаю лише після 2 м.
Урожай з куща (г) за відстанню між кущами, міжряддя 2,0 м
Врожай з куща зростає більш ніж удвічі, але кущів на гектарі стає майже вдвічі менше, тож виграш з куща не завжди рятує врожай з гектара.
Зі збільшенням площі живлення у куща й справді росте більшість показників: відсоток плодоносних пагонів, коефіцієнт плодоносності, середня маса грона, тому й урожай з куща вищий. Але темп цього зростання значно відстає від темпу збільшення площі живлення: даси кущу вдвічі більше землі, а він віддячить далеко не вдвічі. У перерахунку на гектар кількість плодоносних пагонів і суцвіть падає, бо кущів стало менше, а кожен доріс не пропорційно.
Плутати площу живлення з навантаженням не можна. Горбач і Молчанов виявили: якщо площу живлення тримати сталою й нарощувати лише навантаження (200, 250, 300 тис. вічок на гектар), урожай піднімається до 50%; а якщо навпаки міняти тільки кількість кущів, приріст лише 30%. На якість теж дужче впливає навантаження: доки кущ не перевантажений, цукристість тримається, а від площі живлення (за Ікономовим) цукор помітно не міняється.
Рекомендації для укривних районів
У континентальній зоні з обовʼязковим зимовим укриттям і приземним веденням кущів радять: ширина міжрядь 1,8 – 2,25 м, відстань між кущами 1,1 – 1,5 м, а співвідношення міжряддя до відстані в межах 1,5 – 1,75. Нижня межа відстані (близько 1,1 м) диктується технікою: секція для обробітку ґрунту в рядах не працює на меншій відстані. Мета – 3500 – 4000 кущів на гектар. За зрошення відстань збільшують до 1,4 – 1,5 м, а кущів тримають не нижче 3000 – 3300.
Верхньою межею густоти теж нехтувати не можна. За даними Таваде, ущільнення понад 8800 кущів на гектар зменшує вміст мінеральних речовин і води в органах лози й знижує її морозостійкість. Для укривних районів, де лоза й так ризикує вимерзнути, це сигнал не перегинати.
Важлива засторога: зменшувати відстань між кущами менше 1,5 м небезпечно. Рябчун показав, що при загущенні до 0,5 – 1,0 м ознаки старіння настають раніше, і вже 26 – 30-річні кущі різко втрачають урожай. Падає й кількість суцвіть на пагін:
Кущі повноцінні, старіння настає пізніше, суцвіть на пагін найбільше. У сорту Шасла 1,05 – 1,14 суцвіть на пагін.
Раннє старіння, суцвіть на пагін найменше (0,85 – 0,91), а більше кущів не компенсує падіння врожаю з гектара.
Ці правила справджуються й для столових сортів, і для штамбової культури: Йонев показав, що найкраща площа живлення для Болгара 2,8 – 3 м² на рослину, а штамб (Каберне Совіньон) закономірностей густоти не міняє.
⚡ Цікавий факт
Густіша посадка ощадливіше витрачає воду. За даними Захарової, у густіших насадженнях більше коренів на гектар, зокрема тонких всисних, тож вони повніше освоюють надану площу й економніше використовують ґрунтову вологу. Тому за нестачі вологи й зимових пошкоджень лоз певне загущення не лише припустиме, а й доцільне.
📌 Підсумок уроку
Площа живлення визначає ріст, урожай і якість куща й залежить від клімату: у північних районах густіше (5000 – 8000 кущів на гектар), у південних рідше (2000 – 3000). Рідка посадка дає більший урожай з куща, але густа – з гектара, бо врожай з куща росте повільніше, ніж збільшується площа живлення. Головна конкуренція кущів надземна, за світло, а не за корені, які легше підтримати агротехнікою. Навантаження й площу живлення треба розмежовувати: навантаження піднімає врожай сильніше (до 50%), ніж площа живлення (30%). На врожай куща дужче впливає відстань між кущами, ніж міжряддя. Для укривних районів радять міжряддя 1,8 – 2,25 м, відстань 1,1 – 1,5 м, співвідношення 1,5 – 1,75 і 3500 – 4000 кущів на гектар. Загущення менше 1,5 м прискорює старіння, а понад 8800 кущів шкодить морозостійкості; помірне ж загущення економить воду за посух і зимових пошкоджень.
🤔 Подумай
- Виноградар посадив кущі дуже рідко й радіє великому врожаю з куща. Чому з гектара він може отримати менше, ніж сусід із густішою посадкою?
- Чому при виборі густоти посадки важливіше думати про світло й розміщення листя, ніж про конкуренцію коренів?
- Два досліди про площу живлення дали різні висновки. Чому спершу варто перевірити, чи вирівнювали в них навантаження вічками?
Щоб «умістити більше кущів і зібрати більше винограду», виноградар в укривному районі посадив кущі на відстані 0,7 м один від одного в ряду. Перші роки все добре, але з віком врожай з гектара падає. Поясни причину й підкажи відстань.
Прочитати відповідь
Відстань 0,7 м між кущами надто мала. За даними Рябчуна, при загущенні до 0,5 – 1,0 м кущі старіють набагато раніше, і вже у 26 – 30 років різко втрачають урожай, а зростання числа кущів цього падіння не компенсує. Крім того, тісне листя затінює саме себе, тож надземна конкуренція за світло знижує продуктивність. Пригадай і дослід Стоєва з Гимзою: саме відстань між кущами найдужче тягне врожай куща вгору, а при 0,7 м цей резерв утрачено. Для укривного району тримай відстань 1,1 – 1,5 м при міжряддях 1,8 – 2,25 м і співвідношенні 1,5 – 1,75, орієнтуючись на 3500 – 4000 кущів/га.
