🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- Що таке визрівання пагона і чому воно вирішує зимостійкість та якість саджанців
- Які анатомічні зміни лежать в основі визрівання — метакутинізація й перидерма
- Чому пагін визріває знизу вгору й скільки це триває
- Як під час визрівання змінюється вміст сухої речовини і води
📖 Словничок
- Визрівання пагона — перебудова тканин, за якої трав’янистий пагін стає одеревілим і придатним до зимівлі
- Метакутинізація — просочення клітинних оболонок суберином, що змінює зелений колір кори на жовто-бурий
- Перидерма — комплексна захисна тканина, що закладається у флоемі; її поява — переломний момент визрівання
- Фелоген — корковий камбій, після закладення якого починається справжнє визрівання
- Лігніфікація — здерев’яніння клітинних стінок унаслідок накопичення лігніну
- Суберин — водонепроникна речовина, якою просочуються клітини коркового шару
- Питома вага живця — показник, що знижується з визріванням через зменшення води й ущільнення
Восени зелений пагін мусить перетворитися на пружну коричневу лозу, здатну пережити зиму й дати живці. Це і є визрівання — не просто «побуріння», а глибока анатомічна й хімічна перебудова. У цьому уроці розберемо, що змінюється всередині пагона і в якому порядку.
Навіщо взагалі визрівати
Визрівання пагона має пряме практичне значення: з ним пов’язана зимостійкість пагонів і бруньок, а також якість прищепи й підщепи при виробництві посадкового матеріалу. Саме тому проблема визрівання набула особливої ваги після навали філоксери, коли масово перейшли на щеплені саджанці. Ще ранні дослідники помітили: під час визрівання суха вага пагона зростає, вміст води падає, а питома вага живця знижується.
Анатомія: від метакутинізації до перидерми
Першою настає метакутинізація — у клітинних оболонках відкладається суберин. Найглибше вона проникає біля основи пагона (1–6–7-й вузол), де охоплює клітини первинної кори. По периферії міжвузлів утворюється суцільний шар темних клітин, і зелений колір кори змінюється на жовто-бурий. Але метакутинізація починається ще до справжнього визрівання, тож ототожнювати її з ним не можна.
Пагін визріває знизу вгору
Визрівання не настає одразу по всьому пагону — воно хвилею піднімається від основи до верхівки. Спостереження за заложенням перидерми дають чіткий календар:
Коли перидерма доходить до різних міжвузлів
Усе визрівання пагона триває близько 45–50 днів — із середини серпня до кінця вересня–початку жовтня.
Паралельно з визріванням іде лігніфікація (здерев’яніння). Вона починається навіть раніше — після появи перших елементів протоксилеми в нижніх міжвузлях — і теж поширюється вгору. Тому лігніфікацію вважають одним з елементів визрівання, що йому передує.
Суха речовина і вода
Найхарактерніша риса визрівання — накопичення сухої речовини й корелятивне зниження вмісту води. До появи перидерми суха вага зростає повільно, а потім — дуже швидко, причому чим вище зона пагона, тим інтенсивніше йде накопичення. Максимуму суха вага сягає близько 15 листопада й тримається майже до березня. Найінтенсивніший приріст сухої ваги припадає на перші 15 днів після заложення перидерми — у тому ж порядку йде й визрівання.
Вміст води в пагоні протягом року, %
понад 90%
6 серпня
≈60%
поч. вересня
≈55%
поч. жовтня
52–53%
зима
≈50%
Взимку вода тримається на рівні близько 50%, а на початку березня знову зростає — це ознака вступу лози у вегетацію. Заложення перидерми різко знижує випаровування води через кору, і саме нижні, глибше «запечатані» зони втрачають найменше вологи.
Випаровування за зиму — лише близько 12–15%. Перидерма закладена глибоко, кора добре захищає від висихання.
Випаровування сягає 20–28%. Верхівка визріває пізно й гірше, тому взимку втрачає найбільше вологи.
⚡ Цікавий факт
Ступінь визрівання можна «зважити» за випаровуванням. Ще Schmitthenner помітив: добре визрілі пагони взимку виділяють значно менше води, ніж погано визрілі. Тому величину зимового випаровування можна використовувати як показник зрілості пагона — по суті, суха, добре «запечатана» лоза сама підказує, що готова до зими.
📌 Підсумок уроку
Визрівання пагона — це анатомічна й хімічна перебудова, від якої залежать зимостійкість і якість саджанців. Спершу настає метакутинізація (жовто-бура барва кори), а справжнє визрівання починається із заложення перидерми: камбій припиняє роботу, накопичується крохмаль, з’являється корковий шар. Пагін визріває знизу вгору протягом 45–50 днів (середина серпня – початок жовтня); паралельно йде лігніфікація. Суха вага накопичується найінтенсивніше в перші 15 днів після перидерми й максимальна близько 15 листопада, а вміст води падає з понад 90% до близько 50% узимку. Нижні, глибше запечатані зони втрачають узимку найменше вологи.
🤔 Подумай
- Чому верхівки пагонів найчастіше вимерзають узимку першими, навіть якщо низ лози здоровий?
- Виноградар хоче взяти живці з добре визрілої частини лози. За якими двома ознаками з уроку він може її впізнати?
Прочитати відповідь
Ні, це нормально. Пагін завжди визріває знизу вгору: перидерма доходить до 1-го міжвузля близько 15 серпня, а до 50–60-го — лише в кінці вересня–на початку жовтня. Тож наприкінці вересня зелена верхівка при коричневій основі — типова картина, а не хвороба. Перший пагін просто на звичайній стадії визрівання; йому потрібно ще кілька тижнів, щоб «добуріти» до верхівки. Другий пагін визрів раніше або мав меншу довжину.
