🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- З якого моменту насіння взагалі здатне прорости і від чого залежить його схожість
- Яка температура і скільки води потрібні насінині, щоб зійти
- Що таке спокій насіння і чому насінина «спить» навіть у теплі й вологі
- Як стратифікація розбуджує зародок і які ще способи прискорюють проростання
📖 Словничок
- Схожість — здатність насіння проростати; частка насінин, що дали сходи
- Початок дозрівання — фаза (véraison), з якої насіння вперше набуває здатності проростати
- Спокій насіння — пригнічення проростання навіть за сприятливих умов (вологи, тепла, аерації)
- Стратифікація — передпосівна обробка насіння зниженою температурою у вологому середовищі
- Абсцисинова кислота — гормон-інгібітор (АБК), що спричиняє й підтримує спокій насіння і бруньок
- Гіберелін — гормон росту, що навпаки сприяє виходу зі спокою і проростанню
- Скарифікація — механічне пошкодження оболонки насінини, щоб полегшити доступ води
У попередньому уроці ми розібрали, з чого зроблена насінина. Тепер найголовніше питання: як змусити її прорости. Виявляється, свіжозібране насіння винограду часто відмовляється сходити, навіть якщо йому дати тепло й вологу. Причина не в оболонці, як довго думали, а в особливому стані спокою — і цей урок про те, як його подолати.
Коли насіння оживає
На початку п’ятої фази вегетації насінина досягає повного розміру, оболонка з кам’янистих клітин твердне, ендосперм наливається молочно-білим. Але здатність проростати з’являється не одразу. Досліди Занкова й інших показали чітку межу: до початку дозрівання ягід насіння ще не проростає. Саме коли ягода вступає в véraison і в насінні зменшується вміст води, воно набуває схожості — і далі до повної стиглості схожість поступово зростає.
Схожість неоднакова навіть у межах одного куща. Вища вона у насіння з основи й верхівки грона; вплив має і розташування грона на кущі. Насіння з ягід на пасинках сходить дружніше й дає сильніші сіянці з коротшим вегетаційним періодом — це пов’язано з інтенсивнішим диханням і вищою активністю каталази. Були й спостереження, що насіння зі щеплених рослин життєздатніше за насіння власнокореневих (Іванов), проте пізніші досліди Занкова цього не підтвердили — тож питання лишається відкритим.
Що потрібно для проростання
Два головні зовнішні чинники — температура і вода. За температурою види й сорти поділяють на два типи: тип vinifera з оптимумом близько 30°C і тип solonis з оптимумом близько 27°C. Для багатьох сортів Занков визначив оптимум 28°C. Але діапазон вузький:
Температура і проростання насіння винограду
28–30°C — оптимум
понад 40°C — насіння гине
Найнижча межа проростання — близько 10°C. За 15°C у сорту Широка мелнішка лоза сходило близько 38 відсотків насіння, а в інших сортів (Болгар, Памід, Піно чорний) — лише 1,5–4,5 відсотка. За температури понад 40°C насіння всіх сортів втрачає здатність проростати.
Води теж потрібно рівно стільки, скільки треба. Найкраще насіння проростає, коли шар води над ним не товщий за 0,06 мм і не перевищує 0,1–0,2 мм. Надлишок води шкодить: він перекриває доступ кисню, і зародок задихається. Тому насіння не «топлять», а тримають у вологому, але добре аерованому середовищі.
Важливе й зберігання до посіву. Насіння варто вилучати з ягід не пізніше двох місяців після збору (у ягодах воно поступово втрачає вологу й газообмін, і схожість падає), підсушувати 10–15 днів до повітряно-сухого стану й тримати в прохолодних кімнатних умовах до передпосівної підготовки.
Спокій насіння: чому воно «спить»
Головна причина, чому свіже насіння не сходить, — це не непроникність оболонки (скарифікація її майже не змінює), а стан спокою. Спокій — це пригнічення проростання навіть тоді, коли є і волога, і тепло, і повітря. У насінні містяться речовини-інгібітори, які й тримають зародок «під замком». Головний із них — абсцисинова кислота (АБК). У природі насіння падає в ґрунт восени, узимку зазнає холоду й лише навесні проростає — тобто холод природно знімає спокій.
Спокій і проростання керуються рівновагою двох груп гормонів. Абсцисинова кислота утримує насіння у спокої, а гіберелін і ауксин — її антагоністи, що штовхають насінину до росту. Досліди Чохана й Діллона показали: у процесі стратифікації вміст АБК у насінні неухильно падає, а гібереліну й ауксину — зростає. Найвища схожість настає після 60 днів стратифікації — саме тоді, коли АБК найменше, а гібереліну й ауксину найбільше. Отже, стратифікація не «пробиває оболонку», а зсуває гормональну гойдалку від спокою до росту.
Стратифікація: як розбудити зародок
Стратифікація — це витримування вологого насіння при зниженій температурі. Холод активізує обмін речовин у зародку, і насіння переходить до інтенсивного росту. Порівняймо два стани однієї насінини:
Свіже насіння (спокій)
Багато абсцисинової кислоти. Гібереліну й ауксину мало. Обмін речовин загальмований. Схожість низька або нульова.
Після 60 днів стратифікації
Абсцисинової кислоти мінімум. Гібереліну й ауксину максимум. Обмін активний, запаси перейшли в рухому форму. Схожість найвища.
Скільки тривати стратифікації, автори сперечаються: від 90 днів (за 0–5°C) до 180–210 днів (за 1–3°C). Але є важлива закономірність за температурою: насіння, стратифіковане нижче нуля (близько мінус 5°C), сходить гірше і пізніше, ніж стратифіковане за плюсової температури. Наприклад, за мінус 5°C найвища схожість настає аж через 120 днів, а за плюс 5°C — уже через 90. Водночас частина насіння готова швидко: уже після 30 днів понад 65 відсотків насінин завершують спокій.
Є й швидші прийоми. Бальтазар замінив довгу стратифікацію 14-денною обробкою з частою зміною температури в межах 1–30°C — без істотної втрати схожості. Ще він показав, що коротка дія тепла 27–33°C протягом 1–2 днів після стратифікації піднімає схожість до 95 відсотків. А життєздатність насінини можна оцінити навіть за довжиною зародка: якщо вона понад 1,0 мм, насіння здатне прорости.
⚡ Цікавий факт
Пуже довів, що спокій насіння за природою такий самий, як спокій зимуючих бруньок: і той, і той викликаний накопиченням тієї самої абсцисинової кислоти під час дозрівання. Тому насінину й зимуючу бруньку можна розглядати як два прояви одного механізму — рослина однаково «замикає на зиму» і майбутній пагін, і майбутнього нащадка.
📌 Підсумок уроку
Здатність проростати з’являється у насіння лише з початком дозрівання ягід, коли в ньому меншає води; схожість вища у насіння з основи й верхівки грона та з пасинків. Для проростання потрібні температура близько 28–30°C (мінімум близько 10°C, понад 40°C — загибель) і небагато води (шар до 0,06 мм; надлишок перекриває кисень). Свіже насіння не сходить через стан спокою, який тримає абсцисинова кислота. Стратифікація — витримування вологого насіння на холоді — зсуває гормональну рівновагу: АБК падає, гіберелін і ауксин зростають, і після приблизно 60 днів настає найвища схожість. Плюсова температура стратифікації краща за мінусову; є і швидкі методи (зміна температури, коротке тепло 27–33°C), а життєздатність видно за довжиною зародка понад 1,0 мм.
🤔 Подумай
- Чому заливати насіння товстим шаром води — погана ідея, хоча вода для проростання потрібна?
- Якщо стратифікація й зимовий спокій бруньки викликані тим самим гормоном, що це дає практику-виноградарю для розуміння обох процесів?
Початківець зібрав свіже насіння, поклав його в теплу вологу вату за 28°C і чекає сходів. Минув місяць — нічого. Він вирішив, що насіння «мертве». Що насправді сталося і що варто було зробити?
Прочитати відповідь
Насіння майже напевно живе — воно просто у стані спокою. Тепло й волога тут не допомагають: спокій тримає абсцисинова кислота, і зняти його може холод, а не тепло. Треба було спершу провести стратифікацію — витримати вологе насіння при зниженій плюсовій температурі (близько 0–5°C) щонайменше 60–90 днів. За цей час АБК знизиться, а гіберелін і ауксин зростуть, і насіння набуде схожості. Перевірити, чи насіння живе, можна за довжиною зародка: якщо вона понад 1,0 мм, воно здатне прорости. Тепле пророщування без попереднього холоду — типова помилка, через яку цілком життєздатне насіння «не сходить».
