🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- За якою кривою росте окремий листок і скільки часу триває його розвиток
- Де на пагоні розташовані найбільші листки і чому величина залежить від ярусу
- Від чого залежить сумарна листкова поверхня пагона й куща
- Який внесок дають пасинки і як навантаження та коренева система впливають на листя
📖 Словничок
- Листкова поверхня — сумарна площа листкових пластинок у перерахунку на пагін, кущ або гектар; головна робоча площа фотосинтезу
- S-подібна крива росту — типова форма наростання листка: повільний старт, швидка середина і згасання наприкінці
- Асиміляти — органічні речовини, які листок синтезує у фотосинтезі й віддає іншим органам
- Донорний листок — листок, що досяг близько 30 відсотків своєї величини і починає віддавати надлишок асимілятів пагону, суцвіттям та ягодам
- Ярусність листків — закономірна зміна розміру листків за довжиною пагона з максимумом у секторі 7 та 8 вузла
- Пасинок — бічний пагін, що виростає з пазушної бруньки основного пагона, зі своїм листям
- Оптимум росту листка — температура близько 28 та 30 градусів, за якої листок наростає найшвидше
Листок — єдиний орган лози, що синтезує органічну речовину, тож усе плодоношення тримається на тому, як швидко і наскільки велика наростає листкова поверхня. Цей урок відкриває модуль про лист: спершу подивимось, як розвивається окремий листок, а потім — як з окремих листків складається зелений полог цілого куща.
Як росте окремий листок
Ріст листка йде не рівномірно. За даними Poenaru, розвиток одного листка триває в середньому від 11 до 21 дня і чітко розпадається на три фази за добовим приростом площі:
Добовий приріст площі листка по фазах (см² за добу, за Poenaru)
2. розпал
3. згасання
Оскільки приріст спочатку повільний, потім бурхливий, а потім знову затухає, сумарна крива розміру листка виходить класичною S-подібною кривою, і її характер не залежить ні від сорту, ні від кінцевої величини листка. Тодоров уточнив картину: перші 6 та 9 днів після появи листок росте дуже повільно (2 та 3 см² на добу), а максимальний приріст настає приблизно через 15 днів, коли листок стає 6 та 8-м зверху — до 14 та 20 см² на добу в пізніших сортів (Болгар, Уньї білий) і до 9 та 14 см² в раннього Жемчуг Саба. Загалом листок росте 4 та 5 тижнів і завершує ріст, коли опиняється на 13 та 15-му вузлі.
⚡ Цікавий факт
Листкові не обов’язково дорости до кінця, щоб «почати заробляти». Уже досягнувши близько 30 відсотків нормальної величини, листок віддає частину асимілятів іншим органам (Koblet), а за 8 та 10 днів до цвітіння 7 та 8 листків із 12 та 14 на пагоні вже понад половину своєї величини — тобто годують суцвіття ще до того, як самі повністю виростуть.
Де на пагоні найбільші листки
Розміри листків від основи пагона догори спершу збільшуються, досягають максимуму в секторі 7 та 8 вузла, а далі до верхівки поступово зменшуються — це і є ярусність листків. Матвєєв і Коваль показали, що розмір листка прямо повторює розмір однойменного міжвузля: нижні недорозвинені й дрібні, середина — найпотужніша.
| Зона пагона (вузли) | Середня площа листка |
| 4 та 6-й (максимум) | 106 та 108 см² |
| 7 та 16-й | 93 та 98 см² |
| 18 та 28-й | близько 74 см² |
Головний зовнішній фактор — температура повітря. Оптимум росту листків становить 28–30 °C; на кожне зниження середньодобової температури листок відповідає уповільненням, причому реакція запізнюється на день та два. Не менш важлива й коренева система: найінтенсивніше ростуть листки кущів, щеплених на сильнорослу підщепу Рупестріс дю Ло, найслабше — кореневласних, а проміжне місце посідають щеплені на Шасла × Берландієрі 41Б. Через це навіть зона найбільших листків зміщується: у щеплених на Рупестріс вона припадає на 10 та 15-й вузол, а в кореневласних — на 5 та 8-й.
Листкова поверхня пагона й куща
Головний закон простий: чим довший пагін, тим більша його листкова поверхня. Кореляція між довжиною пагона і сумарною площею його листків дуже тісна — від 0,81 до 0,99. Але абсолютні значення сильно різняться за сортами:
Найбільша листкова поверхня на пагін, см² (за Тодоровим)
15 000
13 000
9 600
9 000
У часі листкова поверхня наростає нерівномірно. До цвітіння вона ще невелика — лише 15 та 25 відсотків майбутнього максимуму. Після цвітіння за 20 днів вона стрибком досягає 60 та 65 відсотків, ріст триває ще 40 та 45 днів, а максимуму поверхня сягає якраз до початку дозрівання ягід. У перерахунку на кущ у сорту Гимза це 10 та 11 м², а на гектар — від 35 до 45 тисяч м².
Прихована половина — пасинки
Легко забути, що листя основного пагона — це не весь листковий апарат. Значну частку дають пасинки. Мозер узагальнив: близько половини листкової поверхні куща формується саме на пасинках. Але внесок сильно залежить від сорту:
пасинки — до половини поверхні куща
основні пагони
Для сортів Жемчуг Саба і Болгар пасинки дають 50 та 60 відсотків поверхні, для Уньї білого — 45 та 52, а для Мискет червеного — лише 23 та 33 відсотки. Тому повне видалення пасинків здатне зменшити листкову поверхню пагона майже наполовину.
Нарешті, на розмір листків впливає навантаження куща: чим більше пагонів і листків залишити, тим дрібнішим стає кожен окремий листок. А от густіше садіння, навпаки, дає більшу листкову поверхню в перерахунку на площу живлення. Тому «потужне» формування не завжди означає більше робочого листя — виграш часто буває лише удаваним.
📌 Підсумок уроку
Окремий листок росте за S-подібною кривою через три фази добового приросту (повільно, бурхливо, згасаючи) протягом 4 та 5 тижнів і завершує ріст на 13 та 15-му вузлі; уже з 30 відсотків величини він годує інші органи. Найбільші листки — у секторі 7 та 8 вузла (ярусність), і їх розмір повторює розмір міжвузля. Наростанням керує температура (оптимум 28 та 30 °C) і коренева система (сильна підщепа Рупестріс дає найбуйніше листя). Сумарна листкова поверхня прямо залежить від довжини пагона, різна за сортами (Болгар до 15 000 см² на пагін), досягає максимуму до початку дозрівання ягід, а близько половини її формується на пасинках.
🤔 Подумай
- Чому виноградар, який повністю видаляє всі пасинки заради «чистоти» куща, може ненароком послабити його живлення?
- Два кущі одного сорту дали пагони однакової довжини, але різні за силою росту листя. Що, крім сорту й температури, могло це спричинити?
Виноградар хоче якнайшвидше наростити листкову поверхню молодого куща і планує посадити його на власному корінні, бо «так дешевше й простіше». Сусід радить щеплення на сильнорослу підщепу. Хто дасть буйніше листя і чому це важливо саме на старті?
Прочитати відповідь
Буйніше листя дасть кущ, щеплений на сильнорослу підщепу (Рупестріс дю Ло): за даними Стоєва і Рангелова, його листки ростуть найінтенсивніше, а зона найбільших листків зміщується вище по пагону (10 та 15-й вузол проти 5 та 8-го в кореневласних). Кореневласний кущ дає найслабше листя. На старті це важливо, бо листкова поверхня — це «фабрика» асимілятів: чим швидше вона наросте, тим раніше кущ почне годувати пагони, суцвіття і корені. Тож вибір підщепи — це не лише про стійкість коренів, а й напряму про силу листкового апарату.
