🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- Як пов’язані між собою коренева система й надземна частина куща
- Що таке коренепад і чому він виникає
- Як за «плачем» лози оцінюють потужність її коренів
- Що таке сокорух, від чого він залежить і що несе пасока вгору
📖 Словничок
- Сокорух (плач) — весняне виділення рідини під тиском із розрізів лози ще до розпускання бруньок
- Пасока — рідина, що виділяється під час сокоруху; містить воду, мінеральні й органічні речовини
- Кореневий тиск — тиск у коренях, що виштовхує пасоку вгору по лозі
- Флоема — провідна тканина, головне русло пересування мінеральних речовин до надземних органів
- Коренепад — самозрідження (відмирання) частини коренів через порушення співвідношення з кроною
- Кореляція крони й коренів — взаємозалежність росту надземної частини й кореневої системи
- Кореневі мички — тонкі кінцеві корінці, через кінчики яких поглинається вода
Корені й крона — не два окремі світи, а єдина система, де кожна частина працює на іншу. Листя годує корені продуктами фотосинтезу, а корені постачають кроні воду й мінерали. У цьому уроці розберемо цей зв’язок, а потім — весняне явище сокоруху, у якому робота коренів стає буквально видимою.
Крона і корені: єдиний організм
Між надземною частиною й коренями існує тісна кореляція: чим сильніше росте крона, тим потужніша коренева система, і навпаки. Порушення цього зв’язку одразу б’є по рослині — будь-який розрив між коренями й пагонами призводить до тимчасового послаблення функцій надземних органів.
| Що з чим корелює | Коефіцієнт r |
| Довжина коренів ↔ урожай з куща | +0,898 |
| Щільність активних коренів ↔ урожай | +0,882 |
| Щільність активних коренів ↔ довжина пагонів | +0,937 |
| Довжина пагонів ↔ урожай | +0,973 |
Табл. 1. Усі зв’язки сильні й додатні: більше коренів — більше пагонів і врожаю.
Цим можна керувати. Регулюючи ріст коренів (плантажем, поглибленням орного шару, добривом), можна стимулювати ріст пагонів і листкової поверхні. І навпаки: посилений ріст крони живить корені. Але баланс крихкий. Коли навантаження куща різко змінюють, настає розлад: у дослідах зміна навантаження в перший рік не дала збурень, але наступного року різко послабила і пагони, і корені — настав коренепад (самозрідження коренів) через порушення співвідношення крони й коренів.
Коренева система впливає на фази вегетації. У щеплених рослин сокорух і розпускання бруньок настають раніше, зате з періоду цвітіння їхні фази трохи запізнюються. У кореневласних вегетаційний період загалом коротший, тому їм потрібно менше тепла на повний цикл. Різниця пояснюється тим, що підщепа й власне коріння сорту по-різному «вмикаються» від температури ґрунту.
Сокорух настає на 10–20 днів раніше, розпускання бруньок — приблизно на 10 днів раніше. Після цвітіння фази затримуються на 8–12 днів.
Вегетаційний період коротший на 15–19 днів, а потрібна сума температур менша майже на 200 °C. Листопад настає на 6–13 днів раніше.
Як за «плачем» оцінюють потужність коренів
Вивчати корені важко: класичний метод — розкопки, відмивання й сортування — трудомісткий і неточний. Тому понад століття тому виникла ідея оцінювати потужність коренів за кількістю пасоки. Кількість рідини, що витікає з пенька, у певних межах слідує за потужністю кореневої системи. Повної відповідності немає, але зв’язок сильний: між об’ємом соку й сумою діаметрів коренів коефіцієнт кореляції сягає +0,93. Тож сокорух справді відображає розвиток коренів.
Сокорух і фізіологія плачу
Навесні, ще до набубнявіння бруньок, зі свіжого зрізу пагона або гілки виділяється рідина під тиском — це і є сокорух, або плач. Його початок прив’язаний до температури ґрунту, і поріг у різних груп різний:
підщепні сорти ≈5,8 °C
V. vinifera 6–6,5 °C
кореневласний Болгар 11,9–12,4 °C
Після початку плач триває від 10 до 66 днів, синхронно з коливаннями температури ґрунту. Кущ виділяє в середньому 3–6 dm³ пасоки, а за потужних формувань — до 20 dm³. Тисне при цьому чималий кореневий тиск: близько 1,5 atm (це стовп води заввишки ≈15 m), а за деякими даними — понад 2 atm.
Пасока — не просто вода. У ній розчинені мінеральні речовини (Ca, K, P, Mg) та органічні: цукри (глюкоза, фруктоза), амінокислоти й органічні кислоти (яблучна, винна, лимонна, бурштинова). Реакція слабокисла, pH близько 6,8. Вміст речовин змінюється за фазами: на початку переважає азот, пізніше — фосфор і калій; максимум мінералів припадає на цвітіння й горошіння.
Здавалося б, раз пасока несе мінерали з коренів, то вона і є основним транспортом. Але кількість елементів у пасоці не збігається з тим, скільки їх накопичується в надземних органах. Це означає, що головним руслом пересування мінеральних речовин до крони є флоема, а весняний плач — лише один із каналів, помітний тому, що збігається з періодом, коли листя ще немає.
⚡ Цікавий факт
Навесні, ще до появи нових корінців, вода вже поглинається — через кінчики верхніх перезимованих мичок. У досліді корінці з непошкодженими кінчиками мичок постійно виділяли вологу на зрізі, а корінці з обрізаними кінчиками залишалися сухими. Отже, старі мички не відмирають узимку, а працюють навесні.
📌 Підсумок уроку
Крона й корені пов’язані сильною додатною кореляцією: більше коренів — більше пагонів і врожаю. Різка зміна навантаження порушує цей баланс і викликає коренепад. Щеплені кущі стартують навесні раніше, кореневласні мають коротший вегетаційний період. Потужність коренів оцінюють за кількістю пасоки. Сокорух починається за різних температур ґрунту (від ≈4,5 °C в амурського до ≈12 °C у кореневласного Болгара), кущ виділяє 3–6 dm³ пасоки під тиском ≈1,5 atm. Пасока несе мінерали й органіку, але головний шлях мінералів угору — флоема.
🌱 Модуль майже пройдено
Залишився один урок — про приховану хімічну роботу коренів: синтез речовин, запаси й мікрофлору кореневої зони.
🤔 Подумай
- Якщо об’єм пасоки корелює з потужністю коренів, чому цей метод усе одно не дає точної ваги кореневої системи?
- Чому активний плач можна побачити навесні, а влітку його немає, хоча корені працюють?
Виноградар вирішив «оживити» ослаблений кущ і різко збільшив на ньому навантаження — залишив набагато більше пагонів, ніж торік. Перший рік минув непогано, але наступного року і пагони, і корені помітно ослабли, частина коренів відмерла. Що сталося і як називають це явище?
Прочитати відповідь
Різка зміна навантаження порушила кореляцію між кроною й коренями. Перший рік система ще трималася на запасах, але потім розбалансування вдарило по обох частинах: ослаб ріст пагонів і коренів, настало самозрідження (відмирання) частини коренів. Це явище називають коренепадом. Навантаження треба змінювати поступово, зберігаючи баланс між надземною частиною й кореневою системою.
