🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- Як можна заздалегідь дізнатися, наскільки плідні бруньки на лозі
- Два методи прогнозування врожаю: вигонка бруньок і мікроскопіювання
- Чому тепла рання весна може зменшити врожай, попри буйний ріст пагонів
- Як зробити пасинки плідними і отримати додатковий урожай улітку
📖 Словничок
- Плідність бруньки — здатність бруньки нести суцвіття; виражається коефіцієнтом плідності
- Штучне пророщування (вигонка) — примусове пророщування живців у теплі, щоб заздалегідь визначити плідність бруньок
- Мікроскопіювання бруньок — підрахунок зачатків суцвіть на зрізах бруньки під лупою чи мікроскопом
- Прогнозування врожаю — оцінка майбутнього врожаю за потенційною плідністю зимуючих бруньок
- Другий критичний період — набубнявіння і розпускання бруньок навесні, коли врожай ще може змінитися
- Прищипування (декапітація) — видалення верхівки пагона; зроблене рано, робить пасинки плідними
- Літня (пасинкова) брунька — брунька пасинка; за ранньої прищипки основного пагона закладає суцвіття
Ми вже знаємо, що врожай наступного року закладається торік у бруньках. Виникає спокуслива думка: а чи не можна заздалегідь «зазирнути» в бруньки і передбачити майбутній урожай? Цей урок — про методи такого прогнозу, про підводні камені весни і про те, як витягти додатковий урожай із пасинків.
Як зазирнути в майбутній урожай
Найпопулярніший і найпростіший метод — штучне пророщування бруньок. Восени чи взимку беруть відрізки з нижньої частини пагона, ставлять у теплицю за температури 20 та 25 °C основою у воду, і за 3 та 4 тижні з бруньок виростають пагони, за якими вже можна впевнено визначити плідність. Метод спирається на те, що після закладання суцвіть вони суттєво вже не змінюються.
Другий метод — мікроскопіювання: зрізи бруньок розглядають під бінокулярною лупою чи мікроскопом і підраховують закладені зачатки суцвіть. Він відомий ще з часів Ravaz. За даними Winkler, дані про суцвіття в бруньках 5, 9 і 14-го вузла дають цілком достовірний прогноз урожайності куща. Порівняння показало, що лабораторний підрахунок і реальна кількість суцвіть на винограднику майже збігаються (у лабораторії коефіцієнт лише на 10 та 14 % вищий). А родоначальником наукового планування врожаю вважають Мержаніана, який ще 1939 року об’єднав елементи врожайності у формулу.
Підступна тепла весна
Прогноз ускладнює те, що навесні врожай іще може змінитися — це другий критичний період, набубнявіння і розпускання бруньок. За сприятливих умов число суцвіть навесні може зрости на 15 та 20 %, але буває й зворотне — масове перетворення суцвіть на вусики. Особливо показовий вплив температури:
Коефіцієнт плідності сорту Болгар залежно від ранньовесняного тепла (Попов і Лілов)
Пагони росли дуже буйно, але коефіцієнт плідності впав до 0,36, а врожай різко знизився.
Ріст помірний, зате коефіцієнт плідності 0,9, а врожай у 3 та 4 рази вищий.
За високих ранньовесняних температур настає дегенерація суцвіть через надто сильний ріст пагонів і витрату поживних речовин.
Парадокс, але буйний ріст тут — на шкоду: пагони «з’їдають» поживні речовини, і частина зачатків суцвіть деградує. Тому саме недосконалість обліку весняних змін — одна з причин, чому методи прогнозу врожаю досі не стали масовими на практиці.
Плідні пасинки: додатковий урожай улітку
Раніше пасинки вважали безплідними «водяними» пагонами. Тепер відомо, що літні (пасинкові) бруньки теж можуть закладати суцвіття — і тоді пасинок дає врожай уже в рік свого формування. Ключ — раннє прищипування верхівки основного пагона: як тільки на ньому оформиться 5 та 7 міжвузлів.
⚡ Цікавий факт
Час прищипки вирішує все. Досліди Негруля і Гордєєвої показали: чим раніше зробити декапітацію, тим нижче по пагону розвиваються пасинки і тим вони плідніші. Причина фізіологічна — прищипка перерозподіляє поживні речовини і посилює їх приток до літніх бруньок. А критичний період плідного пасинка настає, коли його конус наростання відчленував не більш ніж два листкові зачатки: саме тоді поліпшене живлення й робить пасинок плідним.
📌 Підсумок уроку
Плідність бруньок можна оцінити заздалегідь двома методами: штучним пророщуванням живців у теплі (надійне, якщо обрізати серед зими або пізніше й перервати спокій риндитом) і мікроскопіюванням зрізів бруньок (підрахунок зачатків суцвіть; бруньки 5, 9, 14-го вузла дають добрий прогноз). На цьому будується прогнозування врожаю, родоначальником якого був Мержаніан. Але навесні, у другий критичний період, врожай ще змінюється: тепла рання весна (близько 20 °C) провокує буйний ріст пагонів і дегенерацію суцвіть, тож коефіцієнт плідності падає, а помірна температура дає вищий урожай. Пасинки стають плідними, якщо рано прищипнути верхівку основного пагона (на 5 та 7 міжвузлі): що раніше декапітація, то нижчі й плідніші пасинки.
🤔 Подумай
- Чому сильний ріст пагонів навесні може бути ознакою меншого, а не більшого врожаю?
- У чому головна практична цінність того, що плідність бруньок можна визначити ще взимку, до розпускання?
Прочитати відповідь
Має рацію сусід. Пасинки стають плідними лише за ранньої прищипки верхівки основного пагона — приблизно коли на ньому оформилося 5 та 7 міжвузлів. Критичний період плідного пасинка настає, коли його точка росту відчленувала не більш ніж два листкові зачатки: саме тоді раннє прищипування перерозподіляє поживні речовини до літніх бруньок і провокує закладання суцвіть. Пізня прищипка (у липні) вже запізнюється — перший плодовий горбок пасинка встигає перетворитися на вусик, і тоді покращене живлення лише пришвидшує ріст листя й вусиків, а не грон. Отже, щоб пасинки були плідними, прищипувати треба рано.
