🌿 Що дізнаємось у цьому уроці
- Чому одна й та сама точка росту може стати гроном або вусиком
- Що таке критичний період і від чого залежить, буде брунька плодоносною чи безплідною
- Як крок за кроком формуються зачатки листя і суцвіть усередині бруньки
- Які фактори (сорт, довжина дня, клімат, живлення) керують закладанням суцвіть
📖 Словничок
- Симподіальний ріст — тип росту пагона лози, за якого провідним щоразу стає бічний горбок, а колишня верхівка відхиляється вбік
- Симподіальне відхилення — відхилена верхівкова точка росту, що перетворюється на суцвіття або на вусик
- Вусик — орган чіпляння; за походженням те саме, що й суцвіття, але недорозвинене
- Критичний період — момент у розвитку бруньки, коли вирішується, буде вона плодоносною чи безплідною
- Морфогенез — послідовне формування зачатків листя і суцвіть усередині бруньки
- Диференціація суцвіття — поступове розгалуження зачатка суцвіття на гілки і майбутні квітки
- Фотоперіод — тривалість денного освітлення; помітно впливає на закладання суцвіть
У попередньому уроці ми з’ясували, де на пагоні закладаються найплодоносніші бруньки. Тепер зазирнемо всередину: як лоза «вирішує», що виросте на місці точки росту — гроно чи вусик, і чому та сама брунька за одних умов плодоносна, а за інших порожня.
Гроно чи вусик: розвилка симподіального росту
Суцвіття і вусик мають спільне походження — це відома симподіальна теорія. За симподіального росту у зоні 3 та 5-го вузла на конусі наростання виникає горбок, який росте дуже інтенсивно й перебирає роль провідного пагона. А колишня верхівкова точка, відстаючи в рості, відхиляється вбік — це і є симподіальне відхилення, яке потім перетворюється або на суцвіття, або на вусик.
Тут діє чітка закономірність: вище останнього суцвіття завжди йдуть тільки вусики, а вище першого вусика гроней уже не буває. Основна маса суцвіть розташована між 1-м і 9-м вузлом, найчастіше на 3 та 6-му. У зимуючій бруньці зазвичай розвивається щонайбільше 12 та 14 зачаткових вузлів, тож коли грона трапляються надто високо, це вже позапазушне закладання.
Як формується суцвіття: крок за кроком
Детальний морфогенез латентної бруньки описала Carolus, виділивши близько десятка послідовних стадій. Спершу йдуть вегетативні стадії: з верхівки з’являються один за одним чотири листкові зачатки. Аж тоді, приблизно за тиждень до цвітіння, проти четвертого листкового зачатка утворюється перший зачаток суцвіття — ще недиференційована клітинна маса.
Далі йде диференціація: зачаток суцвіття розгалужується на зовнішню і внутрішню гілки, з’являється другий зачаток суцвіття проти п’ятого листка, потім третій, четвертий і п’ятий — причому останні зазвичай перетворюються на вусики. Гілки обростають вторинними і третинними розгалуженнями, що несуть зачатки майбутніх грон.
⚡ Цікавий факт
Дійшовши до останньої літньої стадії, брунька входить у спокій (в умовах Бордо це серпень), і морфогенез завмирає. Він не відновлюється ні взимку, ні під час виходу зі спокою — і лише за два-три тижні до розпускання наступної весни органогенез знову вмикається. При цьому кінцевої стадії досягають тільки бруньки біля основи і в середині пагона; верхівкові, що заклалися пізніше, до неї не дозрівають. А самі зачатки квіток формуються взагалі лише навесні, перед розпусканням.
Що керує закладанням суцвіть
На те, скільки й яких суцвіть закладеться, впливає низка факторів. Найголовніший — сорт та його генетика: різниця в плодоносності бруньок між сортами (наприклад, Болгар і Димят) буває дуже великою. З факторів середовища найкраще вивчено фотоперіод: скорочення дня до 10 годин різко знижує відсоток плодоносних бруньок.
Відсоток плодоносних бруньок за різної довжини дня (сорт Кокорко)
природно довгий день
Дані для бруньок 5-го вузла (Стоєв і Занков). Winkler показав високу кореляцію між тривалістю сонячного освітлення і відсотком плодоносних бруньок (коефіцієнт близько 0,81).
Свій внесок дають і місцеві умови. На теплішому крутому схилі з кращим освітленням бруньки розвиваються енергійніше, ніж на пологому холоднішому. Дуже важливе удобрення й зрошення: найсприятливіше на закладання суцвіть впливає фосфор, а ще краще — повне мінеральне удобрення. Причому добрива не лише підвищують відсоток плодоносних бруньок, а й піднімають зону плодоносності вище по пагону: без удобрення суцвіття в сорту Фетяска були лише до 10-го вузла, а з удобренням — аж до сектора 25 та 36-го вузла.
📌 Підсумок уроку
Суцвіття і вусик мають спільне походження. За симподіального росту колишня верхівка відхиляється і стає симподіальним відхиленням, з якого утвориться гроно або вусик; вище останнього грона йдуть лише вусики. Доля відхилення вирішується в критичний період (після 3 та 4-го листкового зачатка), який динамічно зсувається від основи до верхівки і залежить від живлення — асимілятів і мінералів (фосфор, цинк). Морфогенез бруньки йде послідовно: спершу листкові зачатки, потім зачатки суцвіть із розгалуженням; на літо він завмирає й відновлюється лише перед весняним розпусканням. Закладанням суцвіть керують сорт, довжина дня (скорочення до 10 годин різко знижує плодоносність), мікроклімат схилу та удобрення (фосфор і повне добриво піднімають зону плодоносності вище).
🤔 Подумай
- Чому пошкодження куща (втрата листя, стрес) саме на ранньому етапі розвитку бруньки небезпечніше для майбутнього врожаю, ніж таке саме пошкодження пізніше?
- Як пов’язані між собою «критичний період» і той факт, що бруньки середньої зони плодоносніші за нижні?
Прочитати відповідь
Симподіальне відхилення в бруньці може стати або суцвіттям, або вусиком, і вирішується це в критичний період, коли брунька особливо залежить від живлення. Рання втрата листя (через хворобу) плюс загущення різко погіршили приток асимілятів саме на ранньому етапі формування бруньок — а це, як показали досліди Негруля і Гордєєвої з видаленням листя, штовхає симподіальне відхилення в бік вусика замість грона. Тому наступного року й вийшло багато вусиків і мало суцвіть. Практичний висновок: щоб не втратити майбутній урожай, треба берегти листковий апарат і не допускати загущення саме в другій половині літа, коли всередині бруньок вирішується їхня плодоносність.
