🌿 Що дізнаєшся в цьому уроці
- Що таке транслокація і чому мінерали постійно кочують по кущу
- На які три групи за рухливістю поділяються елементи і як кожна поводиться навесні й восени
- Чому листя, молоді пагони й корені називають «полюсами» пересування
- Коли лоза споживає найбільше азоту, а коли, фосфору й калію, і чому це важливо для підживлення
📖 Словничок
- Транслокація — переміщення мінеральних елементів між органами лози протягом річного циклу.
- Рухливі елементи — азот, фосфор і цинк: восени стягуються в коріння, а навесні пересуваються до молодих органів.
- Малорухливі (інертні) елементи — калій, кальцій, магній, марганець і мідь: лишаються в листі й пагонах і не відкочовують у коріння.
- Елементи-депо коренів — натрій і залізо: накопичуються в коренях на зиму, а навесні рухаються вгору.
- Ретроградація білків — осінній розпад білків у листі, коли азот вивільняється й відтікає до ягід та інших органів.
- Споживання за фазами — нерівномірне поглинання елементів: азот, під час росту, фосфор і калій, головно під час дозрівання.
У попередньому уроці ми побачили, що кожен орган багатий на «свій» елемент. Але це не застигла картина. Мінерали в кущі весь час рухаються: навесні йдуть до пагонів, восени, назад у корені, а під час дозрівання, до грон. Розуміння цих потоків і фаз споживання прямо підказує, коли й чим підживлювати лозу.
Мінерали в русі: транслокація
Що таке транслокація, добре видно на азоті. За допомогою мітки (важкого ізотопу азоту) дослідники простежили його шлях: навесні й улітку азот включається в усі білкові фракції молодого листя, а наприкінці сезону відбувається ретроградація білків, вони розпадаються, і вивільнений азот відтікає з листя до ягід і пагонів. У фазу зрілості концентрація міченого азоту в листі падає у 5 разів порівняно з цвітінням. Тобто до ягід у кінці сезону надходить не стільки «свіжий» азот із ґрунту, скільки перероблений азот із власних білків листя.
Так само рухається й фосфор. Мічений фосфор найактивніше накопичується в молодих органах, а вдень (близько 17 години) поглинається інтенсивніше, ніж уночі. Цікаво, що іони калію допомагають фосфору підніматися в надземні органи, а іони кальцію, навпаки, послаблюють це пересування. І ще одне практичне спостереження: улітку, за температури 27–28°С, корені засвоюють фосфор у кілька разів активніше, ніж узимку, коли він майже весь застряє в коренях.
Три групи за рухливістю
Стоєв і Бадир простежили десять елементів за весь річний цикл і поділили їх на три групи за тим, як вони кочують по кущу:
Навіщо рухливим елементам зимувати в коренях? Це господарська ощадність лози. Наприкінці вегетації, поки листя ще живе, цінні азот, фосфор і цинк відтягуються з нього вниз, у коріння, замість того щоб пропасти з опалим листям. А навесні, коли ґрунт ще холодний і коріння поглинає мляво, ці запаси піднімаються вгору й живлять перший приріст. Тому лоза не залежить повністю від поточного поглинання з ґрунту, вона має власний обіговий фонд поживних речовин.
На завершення важливий висновок: полюсами пересування мінералів є листя, молоді пагони й корені. Саме вони, як активні центри обміну, задають напрям потоків, тоді як дворічні й багаторічні частини переважно слугують транспортними шляхами.
Коли лоза їсть найбільше: споживання за фазами
Тепер про час. Поглинання елементів різко нерівномірне за сезоном. На початку вегетації лоза споживає мінерали дуже слабко, з посиленням росту, споживання зростає. Але азот, фосфор і калій «їдять» у різні моменти:
Придивись до стовпчиків: азот (зелений) вибивається вперед уже на цвітінні й під час росту ягід, тоді як калій (синій) на цих фазах ще відстає й «доганяє» лише на дозріванні. Звідси головне правило: азот споживається під час інтенсивного росту вегетативних і генеративних органів, а фосфор і калій, головно під час достигання ягід і визрівання пагонів. За даними Бушина, у період бурхливого росту в кущ надходить до 99% річного азоту, а від кінця цвітіння до збору засвоюється близько 75% фосфору й 70% калію. А от саме на достиганні (від його початку до збору) азоту засвоюється лише близько 1%, тоді як фосфору, 22,6%, а калію, 10,3% річної потреби, наочне підтвердження, що фінал дозрівання тримають фосфор і калій, а не азот.
Загалом до початку достигання лоза встигає спожити приблизно половину річної потреби в мінералах, а решту, від початку достигання до технічної зрілості. І що більший приріст та врожай, то більше елементів кущ виносить із ґрунту: споживання мінералів прямо повʼязане з масою, яку лоза нарощує.
⚡ Факт
Наприкінці сезону лоза не викидає цінний азот разом з опалим листям, а «забирає» його назад: розпад білків у старіючому листі вивільняє азот, і той відтікає до ягід і в коріння. Саме тому концентрація міченого азоту в листі падає до зрілості у пʼять разів. Це природна переробка, завдяки якій навесні кущ має власний запас поживи ще до того, як холодне коріння почне активно працювати.
📌 Підсумок уроку
- Транслокація, постійне переміщення мінералів по кущу: навесні до пагонів, восени до коренів, на дозріванні до грон.
- За рухливістю елементи діляться на три групи: рухливі (N, P, Zn), малорухливі (K, Ca, Mg, Mn, Cu) і депо коренів (Na, Fe).
- Наприкінці сезону відбувається ретроградація білків: азот із листя відтікає до ягід; полюсами руху є листя, молоді пагони й корені.
- Споживання за фазами нерівномірне: азот, під час росту органів, фосфор і калій, головно під час дозрівання.
- До початку достигання лоза споживає близько половини річної потреби; що більший приріст і врожай, то більший винос мінералів.
🤔 Подумай
- Чому запас поживних речовин у коренях особливо важливий саме навесні, коли ґрунт ще холодний?
- Якщо калій найінтенсивніше споживається під час достигання, у яку пору логічніше подбати про його запас у ґрунті?
Сусід каже: «Дам кущам добрячу дозу азоту саме тоді, коли ягоди наливаються й дозрівають, щоб грона були солодші». Спираючись на споживання елементів за фазами, поясни, чому це помилка і коли азот справді потрібен.
Прочитати відповідь
Сусід переплутав фази. Азот споживається лозою найінтенсивніше під час інтенсивного росту вегетативних і генеративних органів, від цвітіння до росту ягід; у період бурхливого росту в кущ надходить до 99% річного азоту. А от на дозріванні споживання азоту майже припиняється, натомість наростає потреба у фосфорі й калії (від кінця цвітіння до збору засвоюється близько 75% фосфору й 70% калію). Тому солодкість грона визначає радше калій, а не пізній азот. Ба більше, свіжий азот у розпал дозрівання лише підстьобне вегетативний ріст і затягне достигання. Правильно: азот давати рано, під час активного росту, а до дозрівання підводити кущ забезпеченим фосфором і калієм. Пізній азот «на солодкість», проти природного ходу споживання.
