- що таке чубук і чим він відрізняється від звичайної гілки
- з яких пагонів виходить добрий чубук, а які не годяться зовсім
- як на око і на дотик відрізнити визрілий якісний чубук
- чому осіння заготівля краща за весняну і як зберегти чубуки до весни
- Чубук — частина визрілого пагона з вузлами й міжвузлями, зрізана з куща для розмноження
- Визрілий пагін — здерев’янілий пагін, що при згинанні характерно потріскує
- Фізіологічна зрілість — забезпеченість чубука пластичними речовинами; вирішальна для укорінюваності
- Пластичні речовини — запас поживних речовин, накопичений у чубуку за літо
- Одноочковий чубук — чубук з одним вічком; теж придатний для розмноження
- Стандартний чубук — виробничий розмір нарізки 50–60 см
- Комбінований чубук — чубук із п’яткою дворічної лози і однорічним приростом, для посадки в складних умовах
- Вимочування — обов’язкове замочування чубуків приблизно на 2 доби перед закладанням на зберігання
Виноград найчастіше розмножують не насінням, а вегетативно — шматочком лози. Цей шматочок і називають чубуком. Саме з нього виростає новий кущ, генетично точна копія материнського. Але не кожен пагін стане добрим чубуком, і навіть найкращий чубук легко зіпсувати неправильним зберіганням. Розберемося, що брати, як перевірити якість і як донести чубуки живими до весни.
Що таке чубук
Чубук — це частина визрілого однорічного пагона з вузлами й міжвузлями, зрізана з куща. Його головна властивість — здатність дати початок цілій новій рослині. Корені на чубуку утворюються і на вузлах, і з будь-якої точки міжвузля (як придаткові), а ось пагони ростуть лише на вузлах — із бруньок вічка, де їх кілька.
Для розмноження придатні чубуки практично будь-якого розміру, навіть одноочкові (з одним вічком). У промисловому ж розсадництві нарізають стандартний розмір — 50–60 см.
Навіть найкоротший чубук з одним-єдиним вічком здатний дати новий кущ. Розмір впливає на запас сил і зручність, але не на саму здатність укорінитися.
З яких пагонів виходить добрий чубук
Найкращий матеріал — визрілі пагони, що розвинулися цього року на лозі попереднього року з центральних і замісних бруньок. Годяться також бічні пагони — пасинкові та позапазушні. Можна брати й вовчкові пагони (вовчки).
А от паросткові пагони, що ростуть від підземного штамба, для чубуків мало придатні — їх використовують хіба що як підщепу при щепленні на місці. І ще одне: відрізки скелетних коренів пагонів не дають і для розмноження не годяться взагалі (товсті п’яткові корені іноді беруть лише як підщепу).
Який чубук не годиться
Бракувати лозу треба безжально — слабкий чубук просто не вкорениться або дасть хворий кущ. Непридатні для чубукування пагони:
невизрілі (при згинанні не потріскують, а гнуться як гумові); криві, з зигзагоподібними міжвузлями; плоскі; пошкоджені градом; уражені хворобами — особливо коротковузлям (це вірус), плямистим некрозом або бурими плямами оїдіуму. Усю таку лозу при обрізуванні видаляють і спалюють, щоб не розносити хвороби.
Зігни чубук. Визрілий — пружинить і характерно потріскує (тріщить кора й деревина). Невизрілий — гнеться мовчки, як гума. Тільки визрілий чубук має достатній запас пластичних речовин, щоб укоренитися.
Осінь чи весна: коли заготовляти
Укорінюваність чубука вирішально залежить від його фізіологічної зрілості — тобто від запасу пластичних речовин. Тому час заготівлі має значення.
Чубуки, заготовлені восени, після завершення вегетації, життєздатніші за нарізані навесні. Причина проста: у весняних чубуків бруньки можуть бути пошкоджені зимовими морозами просто на кущі. Восени ж лоза ще не зазнала зимового стресу і повна сил. Тому за класикою заготовляють саме восени (сам процес нарізки — у наступному уроці про осінню заготівлю).
Як зберегти чубуки до весни
Заготовлений восени чубук треба вберегти від двох головних ворогів — висихання і цвілі. Якщо чубук пересохне, він втратить вологу й не оживе; якщо буде надто вологим і теплим — загниє або вкриється пліснявою.
Порядок дій: спершу вимочування — чубуки обов’язково замочують приблизно на 2 доби, щоб вони набрали вологи. Потім складають у плівкові мішки і зберігають у прохолоді: найкраще в підвалі або в умовах водопровідного люка. Дещо гірше зберігаються чубуки прикопаними в землі або піску.
Чубук = частина визрілого пагона з вузлами; корені — з вузлів і міжвузлів, пагони — лише з вузлів. Годиться навіть одноочковий; стандарт 50–60 см.
Добрий матеріал: визрілі рівні пагони торішньої лози (центральні/замісні бруньки), пасинкові, позапазушні, вовчкові. Мало придатні: паросткові від підземного штамба. Брак: невизрілі, криві, плоскі, хворі (оїдіум, некроз, вірус) — спалити.
Зрілість: визрілий чубук при згинанні потріскує. Час: восени життєздатніші, ніж навесні.
Зберігання: вимочити ~2 доби → плівкові мішки → підвал/люк (гірше — земля/пісок); берегти від висихання й цвілі.
- Чому на чубуку корені можуть з’явитися будь-де, а пагони — лише на вузлах?
- Як за одну секунду перевірити, чи визрів чубук?
- Чому осіння заготівля надійніша за весняну?
- Які два головні вороги чубука під час зберігання і як їм запобігти?
