- як називаються всі надземні частини куща і навіщо кожна з них
- чим стрілка відрізняється від сучка, а сучок заміщення — від сучка формування
- як влаштований пагін: вузли, вічка, коронка, вусики
- які бувають бруньки і чому сплячі бруньки рятують кущ після пошкоджень
- Штамб — надземна частина куща від ґрунту до перших рукавів
- Рукав — багаторічна лоза довжиною понад 35 см, що відходить від голівки куща
- Ріжок — укорочений рукав, коротший за 35 см
- Плодова стрілка — однорічна лоза на кінці рукава, що несе на собі весь урожай
- Сучок заміщення — однорічна лоза, обрізана на 2–3 вічка, для відновлення ланки
- Ланка плодоношення — пара «плодова стрілка + сучок заміщення»
- Вічко — складний орган у вузлі лози, що об’єднує кілька бруньок під спільними лусочками
- Сплячі бруньки — бруньки в багаторічній деревині, що можуть прокинутись через роки
- Пасинок — бічний пагін, що виростає з пазухи листка основного пагону
- Вусик — вегетативний орган, яким лоза чіпляється за опору
Коли новачок дивиться на виноградний кущ, він бачить хаос гілок і листя. Насправді це чітка система, де кожна частина має свою назву і роль. Шведський учений Карл Лінней казав: «Якщо не знаєш назв, то втрачаєш і пізнання речей». У виноградарстві це правда буквально: без термінів неможливо ні прочитати книгу про обрізку, ні зрозуміти, що саме ти відрізаєш і навіщо.
Постійний скелет: голівка, штамб, рукави, ріжки
Багаторічна основа куща майже не змінюється з року в рік. Усе починається з голівки куща — потовщення у верхній частині підземного штамба, звідки відходять рукави. Голівка завжди товща за штамб, бо щороку загоюються рани від обрізки.
Надземний штамб — це вертикальний стовбур над поверхнею ґрунту. Його висота буває різна, від 10 до 150 см. Але важливий нюанс: у зоні укривного виноградарства (а це майже вся центральна і північна Україна) високого штамба свідомо не роблять. Тут голівку тримають на рівні ґрунту або трохи нижче, у лунці, щоб восени кущ було легко пригнути і вкрити. Тому більшість аматорських кущів у нас фактично безштамбові. Високий штамб формують лише в неукривній зоні, для зимостійких сортів.
Рукави (їх ще звуть плечима або лапами) — це багаторічні лози довжиною понад 35 см, що відходять від голівки. Вони складають постійний скелет куща. Якщо така гілка коротша за 35 см, її називають ріжком. Штамб і рукави після першого року життя ростуть лише в товщину, а не в довжину.
Рукав не подовжується сам собою. Його видиме «повзіння» вперед відбувається штучно: щороку ми вирізаємо стару відплодоносілу стрілку, а ланку переносимо на молодий приріст ближче до голівки.
Однорічний пагін, однорічна лоза, жируюча лоза
Щоб не плутатися, виноградарі домовились про мову віку. Весь зелений приріст цього сезону називають однорічними пагонами. Коли восени він визріє і здерев’яніє, з осені до весни його вже звуть однорічною лозою. А лоза минулого року, з вічок якої цьогоріч виростають нові зелені пагони, — це річна лоза.
Окремо виділяють жируючу лозу — надто товстий пагін, у якого на восьмому міжвузлі діаметр більший за 10 мм. Така лоза «жирує»: багато росте, але погано плодоносить.
Ланка плодоношення: серце системи
На кінцях рукавів щороку оновлюється головна робоча частина куща. Плодова стрілка — це однорічна лоза, що виросла на лозі обов’язково попереднього року. Саме вона несе на собі весь урожай — це треба засвоїти твердо, бо на цьому тримається вся логіка обрізки.
Плодова стрілка — довга лоза (умовно 6–12 вічок), залишена вгорі. Цього сезону дає пагони з гронами.
Сучок заміщення — коротка лоза на 2–3 вічка, залишена нижче стрілки. Цього сезону дає молоді пагони, з яких наступного року зроблять нову стрілку і новий сучок. Так ланка щороку лишається молодою.
Не плутай із сучком формування: це теж коротка лоза, але обрізана довше, на 4–6 вузлів, і розташована біля основи куща. Її залишають не для плодоношення, а щоб виростити новий рукав, коли якийсь рукав постарів, виламався чи його бракує.
Пагін зблизька: вузли, коронка, вусики
На пагоні є потовщення — вузли, а проміжки між ними — міжвузля. Міжвузля бувають короткі (3–4 см), нормальні (5–8 см) і довгі (18–20 см і більше). У товщі вузла є діафрагма — перегородка із запасом поживних речовин; вона важлива при щепленні.
Сама верхівка пагона, 2–3 см, зветься коронкою. Її забарвлення — ознака сорту: досвідчений виноградар здалеку відрізнить сорти за кольором коронок. А найкінчик, що продовжує рости, — це точка росту.
На вузлах навпроти листка сидять вусики — вегетативні органи, якими лоза чіпляється за опору. Важливо: вусик не є «недорозвиненим гроном». На цьому самому місці (вусиковому горбку) може розвинутись або вусик, або суцвіття, або позапазушний пагін. У європейських сортів перший вусик з’являється з 3-го вузла, далі вусики йдуть парами: два вузли з вусиком, один без нього.
Бруньки і вічко: чому кущ уміє відроджуватись
Тут ховається помилка, яку роблять майже всі новачки. Брунька — це зародок майбутнього пагона. А вічко — це не одна брунька, а складний орган, що об’єднує одразу кілька бруньок під спільними лусочками і волосками.
У вічку розрізняють головну бруньку (з неї виростає основний пагін) і кілька замісних бруньок — це резерв. Якщо головна загине від морозу чи заморозку, її підстрахує замісна. Саме тому виноград так часто відновлюється навесні навіть після підмерзання.
Окремо є кутові бруньки біля основи кожного пагона — слабкі, напівсплячі, врожаю майже не дають. І найцінніший резерв куща — сплячі бруньки: вони не розкрилися свого часу і залишилися в багаторічній деревині, на голівці, у підземному штамбі. Сплячі бруньки дуже живучі й можуть прокинутись навіть через багато років — при сильній обрізці, омолодженні чи пошкодженні куща. Ця відновлювальна здатність — одна з найважливіших властивостей винограду.
Пагони зі сплячих бруньок мають окремі назви залежно від того, звідки вони ростуть: із підземного штамба — паросткові, із надземної багаторічної деревини — вовчкові (вовчки).
Які бувають пагони
Усі зелені пагони діляться на основні (з бруньок вічка або зі сплячих бруньок) і бічні. Найголовніший із бічних — пасинок: він виростає з пазухи листка основного пагона. Пасинки бувають 1-го, 2-го і дальших порядків; нижчі порядки зазвичай видаляють, бо вони нестійкі до мілдью і відтягують живлення.
Якщо з вусикового горбка замість вусика виростає пагін — це позапазушний пагін. А коли з одного вічка одночасно йдуть два-три пагони (з головної і замісних бруньок), їх по-простому звуть двійниками чи трійниками; зазвичай лишають один-два найсильніші.
Постійне: голівка → штамб (у нас зазвичай майже немає) → рукави і ріжки.
Оновлюється щороку: ланка плодоношення = плодова стрілка (плодоносить) + сучок заміщення (відновлює ланку); сучок формування виводить новий рукав.
Зелений приріст: пагони з вузлами, коронкою, вусиками; на них вічка з головною і замісними бруньками; у деревині дрімають сплячі бруньки — резерв на відновлення.
- Чому в укривній зоні кущі зазвичай безштамбові?
- Чим сучок заміщення відрізняється від сучка формування?
- Чому вічко правильніше називати не брунькою, а складним органом?
- Звідки кущ бере сили відновитися після сильного пошкодження?
