- що таке «плач» лози і чому він виникає саме навесні
- скільки соку може втратити кущ і чим це шкідливо
- що насправді запускає розпускання бруньок — температура повітря чи ґрунту
- як можна затримати «плач» при весняній обрізці
- чому в кущів, обрізаних восени, «плачу» немає
- «Плач» лози — весняне виділення соку з порізів і поломок визрілої лози
- Пасока — клітинний сік, що стікає краплями при «плачі»
- Висхідні струми — рух соку від активних коренів угору навесні; перша фаза річного циклу
- Температура ґрунту в зоні коренів — саме вона визначає початок розпускання бруньок (+8…+10°С)
- Затримка «плачу» — покриття зрізів фарбою на натуральній оліфі (сурик, крейда, борна кислота)
- Критична вологість ґрунту — близько 35-40%, нижче якої «плач» не настає (потрібен полив)
Навесні на свіжих зрізах лози виступають краплі соку — лоза наче «плаче». Це явище варто розуміти: воно пояснює, чому ми віддаємо перевагу осінній обрізці, і підказує, як діяти тим, хто все ж обрізає навесні.

Що таке «плач» і звідки він
У місцях порізів і поломок визрілої лози навесні виділяється клітинний сік, що стікає краплями. Цю рідину називають пасокою, а саме явище — «плачем» лози. При весняній обрізці «плач» неминучий. Це перший прояв життя після зимового спокою — ще до розпускання бруньок починається рух висхідних струмів від активних коренів, перша фаза річного циклу розвитку. «Плач» може тривати, поки на пагонах не з’являться по 4-5 листків; щойно листя розгортається й починає випаровувати вологу, пасока з порізів уже не витікає — тому восени та навесні після появи листків «плачу» не буває.
Що насправді будить бруньки
Багато хто думає, що бруньки розпускає тепле повітря. Насправді початок розпускання визначає температура ґрунту в зоні коренів. Поки вона не досягне +8…+10°С, бруньки не розпустяться, навіть якщо повітря прогрілось до +12…+14°С. І навпаки: «плач» може початися й при низькій температурі повітря (нижче +10°С), якщо ґрунт у попередні дні достатньо прогрівся — тоді бруньки розпустяться.
А ось якщо вологість ґрунту в зоні коренів нижча за критичну (близько 35-40%), «плач» може й не настати — тут насамперед потрібен полив. Інколи видимого виділення пасоки немає роками навіть при середньодобових +12…+14°С повітря — бо температура ґрунту при цьому не вища за +6…+7°С.
Як затримати «плач» при весняній обрізці
Якщо обрізку доводиться робити навесні, «плач» можна зменшити. На дослідній станції в Одесі (досліди Л. В. Орлової, 1958 р.) ранні весняні зрізи лози покривали фарбою на натуральній оліфі з домішкою крейди й борної кислоти — і «плач» не допустили. Урожай з тисячі дослідних кущів виявився на 24,7% вищим за контроль, а витрати на цю нескладну операцію — мізерні. Тобто це реальний резерв урожайності там, де вимушено проводять весняну остаточну обрізку. У південних неукривних районах ті самі сорти «плачуть» інтенсивніше, ніж в укривній зоні.

Чому осіння обрізка краща
Ось і головний практичний висновок. Коли кущ обрізають восени, рани встигають підсохнути до зими, а навесні з них уже не тече — «плач» виключається, фізіологічна волога й поживні речовини лишаються в кущі. Саме тому в захищеному саду ми обрізаємо восени остаточно: кущ не втрачає 13-15 літрів цінної пасоки й починає вегетацію з повним «баком». Весняна обрізка ж завжди тягне за собою «плач» — і потребує захисту зрізів.
«Плач» — весняне витікання пасоки із зрізів визрілої лози, перший прояв життя після зими (висхідні струми від коренів). Кущ може втратити до 13-15 л соку з поживними речовинами, і сильні кущі — більше. Розпускання бруньок визначає температура ґрунту (+8…+10°С), а не повітря; при сухому ґрунті (нижче ~35-40%) «плачу» немає — потрібен полив. При весняній обрізці «плач» затримують покриттям зрізів фарбою на оліфі (це підвищує врожай). А найпростіше уникнути «плачу» — обрізати восени: тоді його взагалі немає.
- Чому «плач» буває навесні, але не восени і не після появи листків?
- Скільки соку може втратити кущ і чим, окрім води, цей сік цінний?
- Що визначає початок розпускання бруньок — температура повітря чи ґрунту?
- Як можна затримати «плач» при вимушеній весняній обрізці?
- Чому осіння обрізка вигідніша з погляду «плачу»?
