Хвороби виноградника: огляд і система захисту

Ми пройшли вирощування, посадку, догляд і обрізку. Тепер найважливіша частина для врожаю — навчитися захищати кущ від хвороб і шкідників. Цей урок оглядовий: він дає загальну картину й систему захисту, а далі ми розберемо кожну головну хворобу окремо.

Здрастуй, дитино. Я Баба Дарина, усе життя коло винограду. Запам’ятай головне правило діда мого: хворобу легше не пустити, ніж потім виганяти. Хто доглядає вчасно — той із виноградом, а хто чекає плям на листі — той без грон. 🍇

Хто шкодить винограду

Ворогів у виноградного куща дві групи. Перша — шкідники: філоксера (дуже дрібна коренева тля), мармуровий хрущ, дротяники, жук-кравчик, жук-оленка, виноградний кліщ та інші. Друга — хвороби: мілдью, оїдіум (борошниста роса), сіра гниль, бактеріальний рак, коренева гниль, антракноз та інші.

Більшість найнебезпечніших хвороб винограду — грибні. Найголовніші три з них — мілдью, оїдіум і сіра гниль — ми вивчимо в окремих уроках, бо саме вони щороку забирають частину врожаю.

Чому хворобу легше попередити, ніж лікувати

У грибної хвороби є інкубаційний період — час від моменту, коли спори потрапили на рослину, до того, як хвороба себе проявить. Спочатку нитки спор проникають усередину листка, і вже там, у глибині тканини, гриб розвивається, де його ніякими обприскуваннями не дістати. Ось чому боротьбу треба починати до того, як гриб проник усередину, попереджаючи появу осередків.

Система захисту: два кроки

Крок перший — викорінювальне обприскування. Одразу після «сухої» підв’язки лоз навесні і вирівнювання землі обприскують поверхню ґрунту під кущами і в міжряддях нітрафеном (300 г на 10 л води), щоб знищити зимуючу стадію інфекції. Застосовують також полікарбацин, каптан, мідний купорос (100 г на 10 л) або радоміл (10 г на 10 л). Після цього ґрунт мульчують — мульча не дає краплям дощу піднімати з землі заражені частинки на нижні листки.

Крок другий — профілактичне обприскування. Коли на молодих пагонах з’явиться 4-5-й листок, зелену масу обприскують суспензією поліхому або полікарбацину (20-25 г на 10 л води, тобто в половинній нормі). Далі для надійного захисту приріст обробляють щотижня, а після кожного дощу — обов’язково й негайно, не чекаючи, поки листя просохне: поки краплі випаруються, спори встигають прорости.

Пройшов дощик — бери обприскувач, не сідай чай пити. Я по молодості думала: підсохне, тоді й оброблю. А воно за ніч уже й захворіло. Тепер кажу так: дощ і обробка ходять парою. 🍇

Чим обробляють: види препаратів

Усі хімічні засоби захисту називають пестицидами. Їх ділять за призначенням: фунгіциди — проти грибних хвороб, інсектициди — проти комах, акарициди — проти кліщів, нематоциди — проти нематод, гербіциди — проти бур’янів.

Гербіциди (2,4-Д, ДНОК, симазин та інші) на винограднику і в саду не застосовують через високу токсичність. Старі сильноотруйні препарати — ДДТ, гексахлоран, поліхлорпінен — давно заборонені; якщо їхні залишки збереглися на ділянці, їх треба знищити, закопавши в яму. Перевагу слід віддавати замінникам пестицидів, а також відварам і настоям дикорослих рослин.

Інші хвороби, про які треба знати

Окрім трьох головних, винограду загрожують ще кілька хвороб.

Плямистий некроз вважають після мілдью й оїдіуму найнебезпечнішою хворобою лози. Його збудник уражає деревину під корою, тому зовні помітити хворобу важко: некротичні темно-коричневі плями виникають під корою рукава, зливаються, оперізують його — і рукав гине. Розвивається некроз саме в земляному валу укриття, тому лозу на зиму важливо ізолювати від контакту з вологою землею.

Бактеріальний рак — це наростоподібні пухлини на штамбі, голівці й основах рукавів. Бактерія проникає через поранення й тріщини; сприяють хворобі вологі ґрунти, град і завеликі дози азоту. Хвороба внутрішньосистемна, тому з хворих кущів у жодному разі не можна заготовляти чубуки.

Хлороз — пожовтіння листя (зникнення зеленого забарвлення). Найчастіше це брак розчиненого в ґрунті заліза: залізо не входить до хлорофілу, але потрібне для його утворення. Лікують внесенням залізного купоросу в ґрунт і позакореневими обробками. А от якщо пожовтіння йде у вигляді мозаїки чи коротковузля (знебарвлюються жилки) — це вже ознака вірусного захворювання, і такий кущ підлягає викорчовуванню і спалюванню.

Нематоди — дуже дрібні паразитичні черви (0,3-2 мм) у ґрунті й коренях. Вони небезпечні не лише самі, а й тим, що переносять вірусні, грибні та бактеріальні хвороби. Захист — посадковий матеріал з перевірених джерел, тривалий відпочинок ґрунту після викорчовування, обробка коренів саджанців гарячою водою.