- чому полив по борознах гірший за дренаж і чим саме шкодить
- як влаштований вертикальний дренаж і з чого його зробити
- скільки дренажів ставити залежно від відстані між кущами
- який матеріал годиться для дренажного шару, а який ні
- коли встановлювати дренажі на молодому винограднику
- Вертикальний дренаж — неглибока яма з трубкою на щебені, що подає воду прямо в зону коренів
- Дренажний шар — щебінь, крупна галька або кам’янистий шлак на дно ями (на половину глибини)
- Дренажна трубка — труба ≈40-50 см (залізна, гончарна чи шиферна), вставлена в яму
- Дренажний жолоб — замінник труби з дощок або гофрованого шиферу, з’єднаний трубкою
- Горизонтальний дренаж — дренаж із горизонтальних труб; на практиці себе не виправдав
- Живильна яма — бічна яма з гноєм, через яку поливають і вносять підживлення
У попередньому уроці ми з’ясували, що найзручніший на ділянці спосіб поливу — вогнищевий, через вертикальні дренажі. Тепер розберемо найпрактичніше: як такий дренаж улаштувати своїми руками, з чого і де. Це проста й дешева конструкція, яка служить роками.
Чому не полив по борознах
Звичний полив по борознах має чимало вад. По-перше, це безконтрольна витрата води. По-друге, сильно зволожується поверхня ґрунту, а звідси — постійне випаровування і, при слабкій вентиляції, сприятливе середовище для грибних хвороб. По-третє, це зайвий час: треба нарізати борозни, а після поливу ще й розпушувати ущільнену кірку. Горизонтальний дренаж із труб теж випробовували — і він себе не виправдав. Найкраще рішення — прості трубки в ямі на щебені.
Як улаштований вертикальний дренаж
Вертикальний дренаж ставлять між кущами по ряду. Яму копають завглибшки 40-50 см і на половину глибини заповнюють дренажним шаром — щебенем із дорожнього каменю, крупною річковою галькою або кам’янистим вугільним шлаком. Цегляний щебінь не годиться: він швидко розкладається. У шар вставляють дренажну трубку, щебінь навколо неї прикривають шматками толю, засипають землею і ущільнюють. Воду потім ллють просто в трубку — і вона йде прямо до коренів.
Для трубок беруть залізні, гончарні або шиферні труби завдовжки близько 40-50 см (шиферні зручно розпилювати). Якщо труб бракує, їх замінюють дренажними жолобами з дощок або гофрованого шиферу, з’єднаними трубкою.
На дно — щебінь чи галька на половину глибини, у нього — трубка, навколо толь і земля. Цегляний щебінь не клади: він швидко розкисає й замулюється.
Скільки дренажів і коли ставити
Кількість залежить від відстані між кущами в ряду. Якщо кущі ближче 2 м, між ними роблять один дренаж; при відстані 2,5-3 м ставлять два дренажі на проміжок. Так кожен кущ отримує стабільне зволоження прямо в зоні коренів і його зручно підживлювати — через трубку можна додавати мінеральні добрива або проціджені настої органіки (азот, нагадаємо, лише з першим поливом, без перегодівлі).
Не відкладай: вертикальні дренажі варто влаштувати вже на другий рік після посадки. А там, де лозу вкривають землею з міжрядь, зручні ще й бічні живильні ями з гноєм, через які ведуть регулярні поливи.
Дренаж рятує від вад поливу по борознах (перевитрата води, випаровування, грибні хвороби, зайва праця). Вертикальний дренаж — це яма 40-50 см, наполовину заповнена щебенем чи галькою (тільки не цегляним), із трубкою 40-50 см; за нестачі труб годяться жолоби з дощок чи шиферу. Між близькими кущами — один дренаж, при 2,5-3 м — два. Ставити варто вже на другий рік після посадки.
- Чим шкідливий полив по борознах?
- Як улаштований вертикальний дренаж і яка його глибина?
- Який матеріал не можна класти в дренажний шар і чому?
- Скільки дренажів ставлять при відстані між кущами 2,5-3 м?
- Коли варто влаштувати дренажі на молодому винограднику?
